Міцної статури, зростом 167 сантиметрів, смаглявий, з орлиним носом, високим чолом, карими очима та сивою борідкою – саме так виглядав священник Миколай Чудотворець згідно з дослідженням італійського професора Луїджі Мартіно. У 1953 році він склав портрет святого після ретельного вивчення мощів.

Утім, культурно-релігійний образ святого Миколая зосереджується не на зовнішності, а на його внутрішніх якостях – доброті та милосерді. Водночас діти полюбляють Миколая саме як дарувальника. Вони вбачають у ньому чарівного персонажа в оздобленій ризі, з посохом у руці та мішком подарунків.

Радянська влада всіма силами намагалася стерти з пам’яті українців святого Миколая, однак за часів незалежності він повернувся на наші терени. Від початку повномасштабної війни Миколай привернув до себе багато уваги українців, які вирішили відкинути штучного Діда Мороза і звернутися до своїх традицій.

За переказами, Миколай Мирлікійський, або Миколай Чудотворець народився між 270 та 286 роками нашої ери в місті Патара. На той час це була територія Римської імперії, наразі – частина Туреччини.

Батьки Миколая були заможними. Попри те, що тоді християнство ще не було легалізованим, родина була дуже набожною. Аж до 313 року, коли імператор Костянтин Міланським едиктом (нормативним актом) проголосив релігійну терпимість, його сповідання вважалося дуже ризиковим.

На жаль, реальних фактів про святого Миколая збереглося небагато. Всі історії, пов’язані з ним, мають напівлегендарний або легендарний характер.

З Миколайчиком! Нехай він принесе справедливий мир Україні!