Я вишиваю ПЕРЕМОГУ,
Таку красиву й молоду,
І кожна бусинка шепоче:
«Ви потерпіть! Я вже іду!
Іду, дощами перемита,
Іду з сльозами на очах,
Ти зрозумій — це так нелегко,
Здолаю все, здолаю страх.
Твою підмогу відчуваю,
Як ти чекаєш, щоби я
Прийшла, усміхнена, ходою,
Солдат до мами привела.
Вони ГЕРОЇ неймовірні!
Вони кують мене в боях,
Вони гуртують свої сили,
Щоби ми жили у тилах.
Мій Герб засяє стоколоссям,
Пшениця в полі проросте,
Сім’я збереться біля хати,
І щастя в домі зацвіте.
Я вип’ю келих разом з вами,
Заплачу, всіх я пригорну.
Засяє небо над хатами.
Я прожену страшну війну».
Дошию я свою картину,
Тут колосочки на життя,
Тут Герб сріблястий сонцем сяє,
І в маках віра є моя.
Дошию, доживу, не згину
І ПЕРЕМОГУ пригощу,
Обніму, як свою дитину,
Додому внука поверну!
Я вишиваю ПЕРЕМОГУ!

Тамара Філіна-Пацюк