Я ладен був померти разом з ним

Удвох ми опинились край дороги.
Він болісно відходив в засвіти.
І так просив моєї допомоги,
А я нічим не міг допомогти.

Він вже не подавав ні звуку
У затінку рясної бузини.
А я стискав його холодну руку
І ладен був померти разом з ним.

Чому тоді я опинився поряд?
Чому щоночі стукається в сни
Його із докором благальний погляд,
Який згасав, мов спалений сірник?..

Анатолій Жучинський