Ми вже писали про те, що Верховний Суд за скаргою Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти в Україні на позов ректорки ВНМУ Вікторії Петрушенко взяв до розгляду цю справу. Хоча три вінницьких суди стали на бік Вікторії Петрушенко.
І ось стало відомо, що судді Верховного Суду зайняли кардинально іншу позицію. І Верховний Суд остаточно відмінив рішення Вінницького адміністративного суду та Сьомого апеляційного та дозволив НАЗЯВО розглядати дисертацію В.Петрушенко на предмет виявлення плагіату в її докторській дисертації.
Нагадуємо, що тепер Вікторія Петрушенко є новообраним ректором Вінницького медуніверситету. І, на думку багатьох, саме рішення, які приймали вінницькі судді, як показав ВС — неправомочні, завадили показати реальну картину доброчесності претендентів. І вони вплинули на результат.
Про це вже є офіційне повідомлення в Єдиному реєстрі судових рішень. Відповідні корективи внесені і у історії розгляду скарг до НАЗЯВО.
Якщо раніше в історії розгляду було вказано, що розгляд заборонили у Вінницькому Адміністративному суді, то після рішення Верховного Суду там вказано, що справа Вікторії Петрушенко чекає розгляду комісії. Але ще є одна колізія — 26 листопала ще один Вінницький окружний адміністративний суд під головуванням судді Р.Дмитришиної знову заборонив НАЗЯВО оприлюднення результатів.
Вибачте, але це вже схоже на якесь шоу. Бо як може Верховний Суд по простому питанню — переглянути дисертацію професорки, яка ще й займає таку відповідальну посаду, на предмет плагіату. Тобто, вона, сьогодні ректор, є справжнім титулованим науковцем, прикладом для наслідування, а чи просто плагіатором, махінатором і т.п. То невже самій Вікторії Петрушенко не цікаво і не хочеться довести це і поставити на місце раз і назавжди своїх опонентів. Чи так самовіддано вона та її оточення борються за те, щоб їм закрити рота. Щоб НАЗЯВО не сміло там побачити та оприлюднити той самий плагіат?
Бо ж висновок Верховного Суду у своєму рішенні однозначний. І саме Верховний Суд нагадав план, за яким має діяти МОН у разі виявлення плагіату – подавати висновки до Міністерства для прийняття кадрових рішень.
Але під час цього суддівського шоу під назвою «забороняю — дозволяю діяти державному органу», саме Вікторія Петрушенко та команда, яка прийшла з нею після виборів, якраз і розпочала роботу із кадрових чисток.
Вже не працює проректором з наукової роботи ВНМУ головний її конкурент Олег Власенко. Його, як відомо, із Вікторією Петрушенко у другому турі роз’єднали кілька десятків голосів. Але професора із багаторічним стажем, як вважає багато хто, просто вижили із вузу.
А ось історія із іншим претендентом, конкурентом В. Петрушенко, очільником університетської клініки, взагалі нагадує відверту розправу. І не лише із ним, але й з колективом. Бо працівникам наказали написати заяви за згодою сторін. Тобто на звільнення. А далі візьмуть лише «угодних»?
Андрій Семененко, директор університетської клініки ВНМУ, після першого звільнення виграв суд. То його звільнили вдруге. І вже й дружину.... На черзі останній із кандидатів?
Першою була звільнена опонетка В.Петрушенко Тетяна Супрунова, доцент ВНМУ. Зараз вона судиться із вузом. І вказує на цифру звільнень — сотні працівників. І це не в приватній структурі, а в державному вузі.
цікаво, який закон дав право ректору Петрушенко діяти за принципом «що хочу і як хочу»?
Якщо узагальнити, то так виглядають основні посили до МОЗу від незадоволених діями новообраної очільниці вишу.
«Вона каже, що подруга дружини Зеленського, найближчого його оточення. Місцевих нардепів. І тому нікого не боїться і вершитиме далі що хоче», — розмірковують у своїх зверненнях до редакції її опоненти та незадоволені діяльністю співробітники.
Ми не беремось стверджувати, що це так. Але дуже хочемо, щоб в час, коли захисники на фронті платять кров’ю і життям за незалежну Україну, у нас все-таки діяли закон і Конституція. А не дружбанство і рішалово.
І тому редакція «33-го», всі притомні люди хочуть одного — розкрити ту жадану таємницю, яка стала причиною цих абсурдних судових і решти масових хороводів у країні — Петрушенко списала в когось ту дисертацію, вона плагіаторка та маніпуляторка чи чесна, професійна «надія нації», сумлінне «світило науки». Дайте відповідь — і все!
Досить уже колотити і так наелектризованою країною, звертаємось і до суддів. Чи у ваших руках закон як дишло: куди покрутили — туди і вийшло?
«33-й канал»
Ніякої таємниці в дисертації Петрушенко немає: тексти вкрадено в інших справжніх науковців, плагіат є, докторський ступінь фальшивий. Доказами плагіату є порівняльні таблиці, які оприлюднені на сайті “Плагіат і фальсифікації в наукових працях”.