Сплять солдати в степах
Під волошковим небом Європи,
А розквітлому щастю
Немає ні меж, ні кінця.
Біля Волги й Дніпра
Заросли чебрецями окопи,
Тільки в шрамах солдатських
Печаляться наші серця
Д. Луценко

І живуть у пам’яті народу
Його вірні дочки і сини,
Ті, що не вернулися з походів
Грізної, великої війни.
Їх життя, їх помисли високі,
Котрим не судилось розцвісти,
Закликають мир ясний і спокій,
Як зіницю ока, берегти.
В. Симоненко