Вирок йому виніс Теофіпольський районний суд.

Згідно з вироком, підсудному на момент отримання повістки було 27 років, зараз йому 28. Він родом з Теофіполя, має вищу освіту, не працює, одружений та має 5-річну доньку. За місцем проживання його характеризують позитивно, на обліку в психіатра чи нарколога він не перебуває, судимий раніше не був.

За даними слідства, 24 листопада 2023 року підсудний пройшов військово-лікарську комісію, яка визнала його придатним до служби. Сам чоловік розповів, що його примусово доставили в ТЦК та відправили на ВЛК. З його слів, огляд проводили формально і він не був згоден з результатом.

Втім того ж дня йому видали повістку на відправку у військову частину. Підсудний під час розгляду справи сказав, що підписав її, аби йому повернули документи. Чоловік мав з’явитися 3 грудня 2023 року. Проте у визначені час і місце він не прийшов, а також не повідомив причину.

У суді чоловік розповів, що після отримання повістки у його дружини погіршилося самопочуття й почалися панічні атаки. Тоді вони поїхали у Херсонську область для лікування, потім — у Кривий Ріг, а після цього — у Нововоронцовку на Херсонщині. За словами підсудного, хворобу дружини він вважає поважною причиною неявки за повісткою. З його слів, вона постійно приймає медичні препарати за призначенням лікарів.

Суд вказав на те, що у матеріалах справи є підтвердження хвороби дружини. Але при цьому немає документів з МСЕК чи лікарсько-консультативної комісії про те, що його дружина потребує стороннього догляду, а також про те, що доглядати за нею має саме він. Крім того, підсудний не оскаржував рішення ВЛК щодо визнання його придатним до служби.

У рішенні суду йдеться, що незгода з рішення ВЛК не є підставою для неявки на відправку у військову частину. Крім того, закон не вважає хворобу дружини підставою для неприбуття. До того ж, у випадку неприбуття військовозобов’язаний повинен не пізніше як за три доби після визначеного часу повідомити в ТЦК причину, а після цього протягом семи календарних днів прибути на відправку. Цього підсудний не зробив.

У ході судового розгляду чоловік свою провину не визнав та сказав, що у вчиненому не розкаюється. Проте під час дебатів змінив свою позицію на протилежну.

Суд вказав на те, що злочин чоловіка є нетяжким, проте у теперішніх умовах суспільна небезпечність ухилення від мобілізації суттєво зросла. Крім того, на думку суду, пояснення обвинуваченого вказують на умисний характер його діяння. При цьому суд не визнав каяття чоловіка, розцінивши його як удаване, а не справжнє.

Зрештою, чоловіка визнали винуватим в ухиленні від мобілізації (стаття 336 Кримінального кодексу) та призначили йому три роки й один місяць позбавлення волі. Чоловік перебував під вартою з 6 листопада 2024 року, тому термін йому рахуватимуть саме з цієї дати.