На фронтових шляхах Давид зазнав сім контузій та після реабілітації продовжував успішно виконувати військові завдання, за що був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Срібний хрест», відзнакою Президента «За оборону України» та відзнакою командування бригади. Свій останній бій воїн прийняв 20 лютого на курському напрямку.
Відбулась церемонія прощання та відспівування у Спасо-Преображенському кафедральному соборі.
Вінничани вклонитись бійцю біля його будинку на проспекті Космонавтів. Поховали воїна на Алеї Слави на Сабарівського кладовищі.
Вклоняємось перед відвагою, стійкістю та патріотизмом полеглих українських воїнів, які боролися за Перемогу!
Редакція «33-го»висловлює щирі співчуття родині Героя.
Перед церемонією прощання, до редакції прийшли воїни підрозділу де він служив. Вони привезли на щиті свого командира та розповіли яким він був людяним та надзвичайним.
Як захищав їх та обʼєднував. Показував приклад у боях. Як не ховався за спини інших.
Ми розповіли про нашого земляка Ковальова Давида, капітана, який відлетів до небесного війська на сторінках газети «33-й канал» та на сайті.
Як розповідаємо і про кожного воїна – героя з Поділля, що полягли за нас та Україну.
Вічна памʼять тобі, справжній командире -капітане.
Уклін всім хто віддав життя, щоб жили ми.
Безмірна дяка батькам, що виховали таких синів.
Редакція «33-го»
