Мученик Феодор Тирон був воїном в місті Алас Понтійської області. Його примушували принести жертву ідолам. Святий Феодор привселюдно сповідував  віру в Ісуса Христа. Начальник дав йому кілька днів на роздуми, під час яких святий Феодор посилено молився.

Його звинуватили в підпалі язичницького храму і кинули до в’язниці на голодну смерть. Там йому з’явився Господь, утішив і підкріпив його. Приведений знову до правителя, святий Феодор ще раз сміливо сповідав свою віру, за що був відданий новим катуванням і засуджений на спалення. Мученик Феодор зійшов на вогнище і з молитвою і славослів’ям віддав свою душу Богові.

Це сталося близько 306 року при римському імператорі Галереї. Неушкоджене вогнем тіло святого Феодора було поховано в місті Євхаїтах, недалеко від Амасії. Згодом мощі його були перенесені до Царгорода, в храм, освячений в його ім’я. Глава ж його знаходиться в Італії, в місті Гаєті.

Через 50 років після кончини святого Феодора, імператор Юліан Відступник, бажаючи поглумитися над християнами, наказав градоначальнику Константинополя окропляти в першу седмицю Великого посту всю їжу на базарі ідоложертовною кров’ю. Святий Феодор, з’явившись уві сні архієпископу Євдоксію, повелів йому оголосити всім християнам, щоб ніхто не купував нічого на базарі, а їли варену пшеницю з медом – коливо.

На згадку цієї події Православна Церква щорічно здійснює святкування пам’яті святого великомученика Феодора Тирона в суботу першого тижня Великого посту.