Від редакції. Просимо представників громад надсилати до редакції для публікації розповіді про загиблих Героїв-земляків із фото за адресою gazeta@33kanal.com

Віктор Кайдановський

Жителі Хмельницького провели до місця останнього спочинку загиблого Героя Віктора Кайдановського, який віддав своє життя за Україну.

Народився Віктор Кайдановський 22 жовтня 1980 року. Працював приватним підприємцем, мав свій аграрний бізнес.

Захисник добровольцем доєднався до лав Збройних сил України близько року тому. Віктор захищав Україну в складі 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка. Загинув Віктор Кайдановський 18 березня 2025 року на Харківщині.

Сергій Стецюк

Волочиська громада зі сльозами на очах прощалася із земляком, захисником України Сергієм Стецюком.

Він загинув 10 березня 2025 року в Харківській області, віддавши своє життя за нашу свободу та незалежність.

Сергій Олександрович народився 16 березня 1980 року в селі Щаснівка. У 1995 році закінчив Щаснівську школу, а у 1998 році – Волочиське ПТУ, здобув професію муляра-монтажника. З 1998 по 2000 рік проходив військову службу в армії. Працював у «Волочиськ-Агро» охоронцем, а перед мобілізацією був трактористом у ТОВ «Україна».

Побратими згадують його як надійного товариша, який завжди був готовий прийти на допомогу.

Сергій був люблячим сином, братом, чоловіком і батьком.

Поховали Героя у рідній Щаснівці.

Іван Нікулін

На Теофіпольщині у селі Святець в останню земну дорогу проводжали Героя Івана Нікуліна.

Як повідомляють у Теофіпольській селищній раді, життя захисника, 1974 року народження, обірвалося на війні з російським окупантом 15 березня 2025 року внаслідок ворожого обстрілу противника на Харківщині.

«Його смерть – непоправна втрата для рідних, друзів, всієї громади та України. Разом з вами схиляємо голови у великій скорботі перед вірним сином України», - висловлюють співчуття рідним у Теофіпольській селищній раді.

Володимир Колеснік

Мешканці Кам'янець-Подільської тергромади провели в останню земну дорогу захисника Володимира Колесніка. Йому було 22 роки…

Як повідомили у Кам'янець-Подільській міській раді, Володимир народився у селі Стара Гута. Після закінчення школи навчався у Кам'янець-Подільському коледжі будівництва, архітектури та дизайну. Там здобув професію будівельника, але вирішив стати військовим.

Контракт підписав у вересні 2021 року, щойно йому виповнилось 19… Згодом боронив Україну. Був на посаді розвідника-гранатометника.

Друзі й знайомі захисника згадують: він був світлою, доброю і цілеспрямованою людиною. 25 серпня йому мало б виповнитись 23…

Загинув Володимир Колеснік на полі бою у Курській області. Його життя обірвалося 14 березня 2025 року. Поховали Героя з усіма військовими почестями на Алеї слави.

Віталій Коломійчук

«На щиті» до рідного села Пліщин Шепетівської громади повернувся захисник Віталій Коломійчук, який загинув 16 березня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку.

Народився захисник 7 квітня 1987 року в селі Жилинці. До першого класу Віталій пішов у Пліщинську загальноосвітню школу.

«Його вирізняло вміння самостійно працювати, допитливість і жага до знань. Він любив спостерігати за світом, вивчати, експериментувати. Шкільні роки залишили про нього лише найкращі спогади. Юнак брав активну участь у житті школи - громадських заходах, спортивних змаганнях, учнівському самоврядуванні», - зазначають у міській раді.

У 2005 році чоловіка призвали на строкову службу, яку він проходив у Миколаєві. Після повернення до цивільного життя Віталій працював на шиномонтажі.

Мав багато планів на майбутнє, часто казав мамі: «Коли закінчиться війна, збудую великий гараж і відкрию власну справу з ремонту машин».

Першого березня 2022 року захисник добровольцем доєднався до лав ЗСУ. 14 березня 2025 року Віталій востаннє вийшов на зв'язок…

Віктор Гершук

У Хмельницькому провели в останню земну дорогу Героя Віктора Гершука. Воїн загинув 17 березня внаслідок артилерійського обстрілу на Бахмутському напрямку.

У цивільному житті Віктор Гершук був водієм-кранівником на одному з місцевих будпідприємств. Будівельній справі чоловік присвятив більше ніж 20 років. Він зводив мости і будував дороги. Був енергійним, веселим і справжнім майстром своєї справи, кажуть колеги. Один із перших, хто з підприємства долучився до війська.

Віктор Гершук став на захист країни у квітні 2023 року. У 10-й окремій гірськоштурмовій бригаді «Едельвейс» був на посаді механіка-водія. Евакуйовував з поля бою поранених побратимів.

«Він хороша, світла людина. У пам'ять врізалась фраза: «Я піду за свою рідну країну, щоб не йшли мої сини». Зібрав рюкзака і пішов», - розповідає родичка захисника Юлія.

«Ми прослужили разом до двох років. І спали, і їли разом. Досить хороша людина. Виконавча людина. Коли його перевели з другого підрозділу, він зразу сів за техніку МТЛБ. Це було його… У його обов'язки входила евакуація поранених воїнів з поля бою. Досить тяжка праця. Під час артилерійського обстрілу отримав поранення несумісні з життям», - каже побратим Героя із позивним «Турист».

Вічний спочинок Віктор Гершук знайшов на Алеї слави. Йому назавжди залишилось 56…

Сергій Якубівський

У Білогірській громаді попрощалися з прикордонником Сергієм Якубівським.

У березні 2023 року захисника призвали до служби у лавах Збройних сил України. Воїн боронив кордони країни в Сумській області. Загинув Герой 12 березня 2025 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Басівка…

Поховали Якубівського Сергія з усіма військовими та релігійними почестями на місцевому кладовищі, поруч з полеглими воїнами російсько-української війни.

Іван Павловський

«На щиті» до рідного села Кульчіївці Слобідсько-Кульчієвецької громади повернувся захисник Іван Павловський.

Воїн став на захист держави 31 серпня 2024 року та до останнього подиху залишався відданий військовій присязі, мужньо виконував військовий обов'язок, повідомляють у громаді.

Загинув Герой 13 березня 2025 року в бою на Донеччині. Без батька залишилось двоє донечок… Вічний спочинок Іван Павловський знайшов на кладовищі в селі Кульчіївці.

Вадим Григорчук

У Миролюбненській громаді живим коридором шани провели в останню земну дорогу воїна Вадима Григорчука, який віддав своє життя за свободу і незалежність України у війні з російськими окупантами.

Захисник 1997 року народження був жителем села Верхняки. Загинув Герой 3 березня 2025 року під час бойових дій на Харківщині, внаслідок влучання FPV дрону. Поховали Вадима Григорчука на місцевому кладовищі села Верхняки.

Роман Рзаєв

Мешканці Дунаєвецької тергромади зустріли живим коридором Героя Рзаєва Романа Фахридин Огли. Його життя обірвалося 12 березня, повідомили у Дунаєвецькій міській раді.

Роман Рзаєв родом з села Пільний Мукарів. Захисник народився 12 червня 1980 року.

«Доля випробувала його з раннього дитинства: батько виїхав на історичну батьківщину до Азербайджану, а мати несподівано померла. Хлопчика з любов'ю та турботою виховували рідна тітка разом із старшою сестрою. У 1986 році Роман переступив поріг Вихрівської школи, а після її закінчення у 1994 році опанував професію зварювальника у Волочиському професійно-технічному училищі», - йдеться у повідомленні.

Після здобуття професії Роман Рзаєв працював у місцевому колгоспі. Згодом зустрів свою другу половинку, створив родину та став батьком двох дітей. Працював у столиці та за межами України.

Наприкінці травня 2023 року чоловіка мобілізували до лав Збройних сил України. Він був водієм-заправником автомобільного взводу роти забезпечення пальними та мастильними матеріалами. Так під час заправки службових автомобілів у населеному пункті Богданівка Дніпропетровської області серце захисника раптово зупинилося. Йому назавжди залишилось 44…

Володимир Корчук

У Шепетівці провели у засвіти молодшого сержанта Володимира Корчука. Воїн загинув 12 березня, рятуючи побратимів.

Володимир Корчук народився 7 лютого 1991 року в місті Шепетівка. Змалечку відвідував театральний гурток, захоплювався танцями, але найбільше любив бойове самбо: на змаганнях юнак не раз здобував призові місця.

Після закінчення школи Володимир Корчук вступив до Національної академії внутрішніх справ у Києві, вивчав спеціальність слідчого. З 2012 року почався його шлях у правоохоронних органах. Чоловік був на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шепетівського районного відділу поліції. За спогадами колег, Володимира Корчука поважали за принциповість і справедливість. Та у 2018 році у званні капітана він залишає службу. Деякий час працював начальником дільниці на комунальному підприємстві теплових мереж.

У березні 2023 року Володимир Корчук добровольцем пішов боронити країну. Він був у складі 15 мобільного прикордонного загону «Сталевий кордон» на посаді інспектора прикордонної служби 1 категорії та начальника третьої групи мінометів.

«Він був найкращим батьком і коханим чоловіком. Завжди казав, що любив мене, любить і буде любити… Кожну вільну хвилину присвячував нам, намагався бути поруч навіть на відстані», - згадує дружина Героя Антоніна.

Героя не стало 12 березня. Він загинув під час виконання бойового завдання.

«Чоловік знав, що йде на небезпечну місію. Але страху в ньому не було – лише рішучість і обов'язок. Володимир загинув, рятуючи своїх побратимів. Він не мріяв про героїзм – він просто робив те, що вважав правильним, а його ім'я закарбоване в історії боротьби України за свободу», - зазначили у міськраді.

Олексій Андросюк

У Білогірській територіальній громаді попрощалися з Героєм Олексієм Андросюком. Воїн загинув 11 березня, отримавши смертельні поранення у бою з ворогом.

Олексій Андросюк був родом із Білогір'я. Тривалий час він мешкав у Рівному.

У червні 2022 року чоловік доєднався до лав ЗСУ. Захисник отримав смертельні поранення під час стрілецького бою з ворогом поблизу населеного пункту Зелене Донецької області.

«Він загинув як справжній воїн, до останнього зберігаючи вірність присязі. Турботливий син, люблячий батько, надійний побратим - саме таким запам'ятають його назавжди рідні та близькі», - зазначають у громаді.

Вічний спочинок Олексій Андросюк знайшов на кладовищі у рідному селищі. Герою назавжди залишилось 55…

Максим Совінський

Загинув 34-річний військовий Максим Совінський.

Він народився 18 липня 1990 року в Новій Ушиці. Навчався у Новоушицькій ЗОШ I-III ступенів №1. Свого часу здобув професію холодильщика в Новоушицькому технікумі механізації сільського господарства. Працював будівельником в Європі, пізніше будував залізницю в Україні.

"З перших днів повномасштабного вторгнення Максим став на захист Батьківщини, вступивши до лав ЗСУ 25 лютого 2022 року. Він служив гранатометником взводу оперативного призначення, де отримав позивний "Сова", -  йдеться у дописі Новоушицької громади.

Максим Совінський загинув 19 березня 2025 року, під час виконання бойового завдання на Харківщині.

У Героя залишилися мати, сестра, бабуся та дідусь.

Роман Шварцман

Улашанівська громада, що на Шепетівщині, провела в останню земну дорогу 32-річного солдата Романа Шварцмана.

Народився Роман 9 лютого 1993 року в місті Херсон. Там проходили його дитячі та юнацькі роки. З дитинства захоплювався технікою, особливо автомобілями. Тому після закінчення школи Роман зайнявся улюбленою справою – ремонтом машин. Працював він в одному з місцевих автосалонів.

Роман рано втратив батьків. Але створив власну сім’ю, в якій зростав маленький син.

У грудні 2022 року сім’я Романа Шварцмана була евакуйована з окупованого Херсона. Родина оселилася у селі Пашуки Шепетівського району. Тут Роман займався реставрацією старих меблів.

13 квітня 2023 року його призвали на військову службу по мобілізації. Роман проходив службу у 121 батальйоні на Донецькому напрямку. Воював у найгарячіших точках. В одному з боїв захисник отримав контузію. За героїзм і мужність Романа було нагороджено відзнакою Президента України «За оборону України», відзнакою міністра оборони України «За поранення», відзнакою головнокомандувача Збройних сил України «Золотий хрест».

У громаді зазначили, що серце Героя перестало битися 9 березня 2025 року.

Валентин Карпенко

Мешканці Красилова провели в останню путь військового Валентина Карпенка, який загинув 13 березня під час виконання бойового завдання у Покровському районі Донецької області.

Валентин народився та виріс у Красилові. Закінчив загальноосвітню школу №1, здобув фах слюсаря у місцевому професійному ліцеї. Працював у житлово-експлуатаційній конторі.

У листопаді 2024 року був мобілізований до лав ЗСУ. Загинув у бою. Поховали Валентина Карпенка з усіма військовими почестями на Алеї слави у Красилові.

Юрій Бабійчук

У Нетішині провели в останню дорогу захисника Юрія Бабійчука, який загинув 14 березня у бою поблизу Часового Яру на Донеччині.

Юрій Бабійчук народився 14 травня 1970 року у селі Прикордонна Улашанівка. Після навчання у професійному ліцеї працював у сільському господарстві, опікувався старенькими батьками.

У червні 2023 року чоловіка призвали до війська.

Війна забрала не лише його життя, а й життя його сина Назара, який загинув 31 січня 2024 року поблизу Роботиного. Синові Юрія було лише 22 роки.

Юрія Бабійчука поховали у Нетішині.

Висловлюємо щирі співчуття рідним загиблих героїв... Вічна слава і вічна пам’ять...

Сторінку підготувала Світлана Шандебура