Володимир Задерайко

У Полонській міській раді повідомили про загибель мешканця села Новоселиця Володимира Задерайка, який вважався зниклим безвісти.

Він народився 29 липня 1983 року. Служив стрільцем — номером обслуги 2-го десантно-штурмового відділення десантно-штурмового батальйону, у званні старшого солдата.

Захисник загинув 21 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Костянтинопіль Донецької області.

Андрій Кордонський

Новоушицька територіальна громада попрощалася з Андрієм Кордонським.

Він загинув 26 вересня 2024 року. Лише після рішення суду воїна офіційно визнали загиблим, тіло бійця повернути не вдалось.

Андрій народився 28 листопада 1994 року у селі Куражин.

Із червня 2024 року служив за мобілізацією у складі 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша, мав звання солдата.

Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Маринівка Покровського району Донецької області.

Юрій Пиптюк

Волочиська міська рада поінформувала, що 27 листопада 2025 року під час виконання бойового завдання загинув Юрій Пиптюк.

Військовий 1986 року народження, був жителем міста Волочиськ.

Йому було 39 років.

Микола Макарчук

Чорна звістка з фронту огорнула Теофіпольську громаду. На війні загинув захисник України Микола Макарчук, житель села Медисівка.

Герой народився у 1981 році, проживав  у селищі Антоніни. Коли прийшла війна, Микола став на захист Батьківщини, служив сержантом у військовій частині А5021.

Загинув Микола Макарчук 7 грудня 2025 року поблизу населеного пункту Приморське Запорізької області під час виконання бойового завдання.

Миколі навіки 44.

Юрій Онищук

Берездівська громада схиляє голову у скорботі. 10 грудня 2025 року під час лікування у Головному військовому клінічному госпіталі в Києві помер військовослужбовець Юрій Онищук.

Юрій народився 15 березня 1991 року у селі Малий Правутин. Навчався у Київському університеті харчових технологій на електромеханічному факультеті.

22 липня 2022 року Юрія мобілізували до лав Збройних сил України. Він проходив військову підготовку за кордоном — у Великій Британії, Польщі та Німеччині.

Служив у складі 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура», військова частина А4699.

Юрію Онищуку було 34 роки.

Вадим Катаєв

Жителі села Жищинці Городоцької громади попрощалися з військовослужбовцем Вадимом Катаєвим, який від 7 лютого 2025 року вважався зниклим безвісти.

Вадим  працював сантехніком на Київщині. До лав ЗСУ мобілізували 5 грудня 2024 року.

Служив воїн у 13-му окремому десантно-штурмовому батальйоні імені Героя України полковника Тараса Сенюка. На початку лютого 2025 року зник на Курському напрямку. Лише під час обміну тіл вдалося його ідентифікувати та з’ясувати обставини загибелі.

Воїну назавжди залишиться 34.

Леонід Паршенко

Меджибізька громада 10 грудня зі скорботою та шаною провела в останню земну дорогу свого Героя – Леоніда Паршенка, життя якого обірвалося 5 грудня у лікарні.

Леонід Паршенко народився 1 липня 1988 року у селі Вербовець Мурованокуриловецького району.

Із 2014 року Леонід став учасником АТО. З початком повномасштабного вторгнення не вагаючись ступив до лав Національної гвардії. Під час служби отримав поранення, що вплинуло подалі на стан здоров’я.

Віталій Куржий

Трагічну звістку повідомили у Шаровечківському старостаті. До рідної громади повернувся «на щиті» Віталій Куржий.

Герой 1982 року народження, уродженець села Волиця. Займався ремонтами, працював у Старокостянтинові, у Хмельницькому.

Віталія Куржия мобілізували у серпні цього року. Відтоді він боронив Україну у складі 115-ї окремої механізованої бригади. Служив у другому батальйоні, у шостій стрілецькій роті. 30 листопада воїн загинув на Сумському напрямку, виконуючи бойове завдання.

Йому було 43 роки.

Володимир Мельничук

У Нетішинській міській раді повідомили, що на Донеччині загинув 41-річний Володимир Мельничук.

Він служив механіком-водієм самохідного артилерійського взводу артилерійського дивізіону, мав звання старшого солдата.

Володимир був мешканцем Нетішина, але родом з Ізяславщини. Із перших днів російської агресії, у 2014 році, він став на захист України. Серце Володимира Мельничука зупинилося під час виконання бойового завдання.

Артур Бойко

Славутська громада прощалася із Героєм Артуром Бойком. Артур народився 13 лютого 1987 року в Нетішині. Здобув фах зварювальника. Працював на Хмельницькій АЕС. У 2005 році разом із родиною переїхав до Славути. Артур працював автомеханіком у «МотоЦентрі».

24 лютого 2025 року чоловіка мобілізували до лав ЗСУ. Він служив у військовій частині А2167.

29 листопада 2025 року Артур Бойко загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Ізбицьке Чугуївського району Харківської області.

Йому було 38 років.

Володимир Смірнов

Красилівська громада попрощалася із загиблим захисником Володимиром Смірновим. Він народився у 1970 році та мешкав у селі Кошелівка Заслучненської громади.

Володимир загинув 30 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу Селидового Покровського району Донецької області.

Йому було 54 роки.

Олександр Черватюк

У Хмельницькому провели в останню земну дорогу захисника  Олександра Черватюка.

Цьогоріч влітку Олександра Черватюка мобілізували до лав Збройних сил України. Згодом чоловік занедужав. Проходив лікування в одному з медичних закладів Хмельницької області. 10 грудня серце захисника зупинилося.

Олександру Черватюку назавжди залишиться 41 рік.

Дмитро Посонський

Хмельничани провели в останню дорогу Героя Дмитра Посонського. Він служив у 37-ій окремій бригаді морської піхоти.

Захисник загинув 6 грудня на Донеччині під час артилерійського обстрілу. У Героя залишилися дружина, донька, мати та брат.

Йому було 39 років.

Олександр Урбан

У Хмельницькому попрощалися із 32-річним захисником Олександром Урбаном.

Військовий служив у 17-й окремій важкій механізованій Криворізькій бригаді імені Костянтина Пестушка.

До мобілізації він працював адміністратором у комп’ютерному клубі. Олександр Урбан понад два роки служив у лавах Збройних сил України. Керував дронами.

Загинув 5 грудня на Сумщині, через три дні після свого дня народження.

Юрій Поліщук

Ізяславська громада провела в останню путь Юрія Поліщука.

Юрій був ізяславчанином, служив головним сержантом, техніком групи логістики штабу загону спеціальних операцій.

Свою службу розпочав у 2014 році, на початку російської агресії. Протягом одинадцяти років проходив найскладніші ділянки фронту.

Юрій повернувся додому, але серце, виснажене військовими роками, зупинилося 6 грудня 2025 року.

Життя воїна обірвалось у 46 років.

Сергій Баран

Ізяславська міська рада повідомила про смерть Сергія Барана, жителя села Радошівка.

46-річний військовий служив молодшим сержантом, воїном 1-го самохідного артилерійського взводу 1-ї самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону. До лав Збройних сил України долучився у 2021 році й відтоді ніс службу на найскладніших ділянках фронту.

Повертаючись додому на кілька днів, 9 грудня на Харківщині серце воїна зупинилося.

Сергій Лукасевич

Ярмолинецька територіальна громада повідомила про повернення «на щиті» Сергія Лукасевича, жителя села Нове Село.

Капітан загинув 1 січня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Южний Курської області.

Олексій Паршиков

Дунаєвецька громада сповістила про загибель Олексія Паршикова, старшого солдата з села Велика Кужелева.

Військовий служив водієм-електриком взводу безпілотних авіаційних комплексів і виконував бойові завдання на передовій.

6 грудня 2025 року, під час бою поблизу Оріхова на Запоріжжі, Олексій Паршиков загинув. З перших днів повномасштабного вторгнення він добровільно став на захист України, отримав поранення, лікувався та знову повертався до служби.

Воїнові було 49 років.

Віталій Капітула

У Хмельницькому провели в останню путь Віталія Капітулу. Він тривалий час боровся із тяжкою хворобою, але не зміг її подолати.

Віталій сам ухвалив рішення піти служити.

Із 2022 року Віталій Капітула служив у 67-й окремій механізованій бригаді. Пізніше занедужав і майже рік лікувався в одному з медзакладів області. 10 грудня серце воїна зупинилося.

Йому було 50 років.

Сергій Бульбан

У Хмельницькому попрощалися із воїном Сергієм Бульбаном. Він захищав країну із 2023-го року. Служив у 72-ій окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців.

У цивільному житті Сергій працював механіком на фабриці.

5 грудня Герой загинув на Харківщині, виконуючи бойове завдання.

Йому було 44 роки.