Душа у травня, ой, квітуча,
пахуча, ніжна і п’янка.
Та не дає спокòю Буча…
І інші зранені міста…

Птахú співають. Та не всюди.
Десь тільки ворон в вишині…
І гинуть, гинуть в травні люди.
Старі. І хлопці молоді.

Душа у травня тепла-тепла,
колише вéсну на руках.
Ми вийдем, вийдем з цього пекла.
І будуть вишні у садах.

І буде травень жовтоокий
збирати з квітів перший мед.
Зійде печаль. Вкраде сорока
собі в гніздо зо п’ять монет.

Старі ранети ще всміхнуться
рожевим квітом. Час летить.
До літа хай усі вернуться.
І в осінь будем мирно жить…

А поки — травень.Ой, квітучий…
Бузковий, ніжний, молодий.
Та ходить привидом десь Буча.
І крàде спокій твій і мій…

Людмила Галінська