Через Церкву Бог дарує людині істину, благодать і спасіння. Слова святителя Кипріяна Карфагенського — «Хто не має Церкву за матір, той не може мати Бога за Отця» — глибоко відображають суть християнського буття: неможливо бути з Христом, не будучи в Його Церкві.

Православна Церква — це стовп і утвердження істини (1 Тим. 3,15). Вона передає апостольське вчення, зберігає непорушну віру, дарує Таїнства, через які діє благодать Святого Духа. У Таїнстві Хрещення ми народжуємося для нового життя; у Покаянні отримуємо прощення гріхів; у Причасті єднаємося з Самим Христом. Позбавлення цих Таїнств — це духовна смерть, розрив зі спасительною благодаттю.

Бути поза Православною Церквою — означає бути поза єдністю з Істиною, яка є Христос. Лише в Церкві можливе повноцінне духовне зростання, очищення від гріха і спасіння душі. Не тому, що Церква — людська організація з привілеями, а тому що вона є живим організмом, в якому Дух Святий живе і діє.

Спасіння — це не просто особиста справа, це життя у Христі, життя в Його Тілі — у Церкві. Саме через Церкву Христос веде людину до вічного життя. Тому поза Православною Церквою немає повноти Істини, немає Таїнств, немає справжнього духовного життя і, як наслідок, немає спасіння.