Вітаю, мене звуть Надія, я мама в декреті. Я не підприємець, не “бізнесвумен”, просто жінка, яка періодично продає на OLX та на аналогічних майданчиках свої старі речі – одяг, взуття, посуд, дитячі іграшки, що залишилися від дочки. Часто навіть не заради заробітку, а просто щоб речі не пилилися, та і допомогти комусь, чому б і ні. Багато хто шукає щось подешевше, бо нові речі не по кишені. Днями з жахом прочитала новину про те, що Кабмін схвалив законопроект, що розширяє повноваження податкової служби з доступу до інформації про доходи, отримані через онлайн-платформи. Тобто тепер всі такі, як я – під ударом. Якщо ти щось продав в інтернеті, навіть свою стару куртку – податкова може запросити у платформи дані та визнати це “доходом”. Виходить, тепер потрібно сплачувати податок навіть з продажу своїх же б/в речей?

Це вже не просто тривожно – це змушує серйозно замислитися до чого це веде. Якщо я раз на декілька місяців продала щось за 100 чи 200 гривень – тепер і за це треба звітувати? Виходить, держава нас прирівнює до ФОПів? Чому мають страждати пересічені громадяни, особливо жінки, пенсіонери, мами у декреті, які просто намагаються зводити кінці з кінцями? Та й взагалі, з яких пір продаж особистих речей став вважатися бізнесом? До того ж, кажуть, що платформа зобов’язана буде передавати дані податковій, і якщо ти не задекларував доход – буде штраф. Страшно. Виходить, за те, що ти продав три дитячі кофти за копійки – можна отримати штраф в тисячі гривень?

Вкотре відчуття, що держава просто лізе в кишеню пересічених громадян. Замість реальної допомоги посилюється тотальний контроль. Податкова вже “оживає”, знову починає перевіряти, оновлювати бази, відстежувати перекази, картки, платформи. Відчуваєш себе не людиною, а об’єктом спостереження. Це лякає. Та абсолютно не зрозуміло, чим це обернеться. Хіба ми в якомусь цифровому таборі? Мабуть, це дійсно просто новий спосіб здирати гроші з населення, замаскований під “реформу”? Ані пояснень, ані прозорих правил, ані логіки. Тільки страх, штрафи та тиск. Незрозуміло, чому це стосується тільки беззахисних шарів населення, зокрема мам в декреті, а не всяких там комерсів, які й далі продовжують комфортно здійснювати свою діяльність та їх ніхто не чіпає. Я не проти держави. Я за порядок. Проте не такий, коли під удар потрапляє людина, яка просто хоче продати дитячу куртку, тому що вона стала мала. Це вже не турбота, це – свавілля.