Очільник цієї тюрми вже був знищений разом із дружиною, якій відірвало ноги у Донецьку месниками. Його підлеглі людожери – наступні.

У цьому році вперше пам’ять вбитих в Оленівці українських військових Україна вшанувала на державному рівні. 28 липня стало днем-символом скорботи за тими українськими захисниками, які були страчені, закатовані та загинули в російському полоні.

Є випадки загибелі полонених українців не лише в Оленівці, але й в інших тюрмах РФ.

Водночас українська держава, правозахисники та родини азовців наполягають на незалежному та повному розслідуванні того, що сталося в Оленівській виправній колонії № 120 у ніч проти 29 липня 2022-го.

І хоч доступу до місця злочину немає, а Росія могла знищити докази, юристи радять збирати всі можливі свідчення та дані. Для них має ще настати час, щоб встановити всю правду про події в “бараку 200”.

У нашвидкуруч приготовленому для полонених промисловому ангарі за два дні до нападу розмістили 198 азовців. Цей ангар увійшов в історію як “барак 200”. Спочатку за кількістю розміщених полонених. Але невдовзі ця назва закріпилася за ним через їхнє масове вбивство там.

Офіційно від вибухів та пожежі, що сталися в ангарі в ніч проти 29 липня 2022 року, загинули щонайменше 53 військовополонених.

Експерти, свідчення експолонених та OSINT-дані заперечили російську версію подій. РФ стверджує, що Україна нібито сама вдарила по своїх полонених з допомогою HIMARS. Зробила це, мовляв, для того, щоб ті не свідчили про свої злочини проти цивільних, скоєні за наказом президента Зеленського.

Російську версію також згодом заперечив спеціальний звіт ООН. Її експерти вказали на те, що, ймовірно, по колонії вдарили з артилерії зі східного напрямку. В Офісі Генпрокурора уточнили, що йдеться про удар з боку Донецька-Шахтарська. Українські війська були розташовані західніше від колонії.

У треті роковини Оленівської трагедії міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав Міжнародний кримінальний суд видати ордери на арешт усіх винних у навмисному вбивстві військовополонених.

Там був і наймолодший вінничанин

Назарій “Грінка” Гринцевич, молодший лейтенант 12-ї бригади спеціального призначення “Азов”, удостоєний посмертно звання Героя України. Але він тоді вижив там і повернувшись з полону знову пішов на фронт. Де і загинув смертю хоробрих.

Вічна памʼять всім хто віддав життя за Україну.

Андрій Власенко