Під їхній «приціл» потрапили відомі нардепи, очільниця МСЕК Крупа та топові корупціонери

Як відомо, 22 липня Верховна Рада України проголосувала за законопроєкт №12414, який фактично позбавляє Національне антикорупційне бюро та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру самостійності.

Тож вони будуть залежні від Генпрокуратури, яка зможе контролювати хід їхніх розслідувань і навіть вилучати справи на власний розсуд. Це рішення викликало хвилю обурення в країні, і в Хмельницькому зокрема. Люди виходили на мітинги протесту. Бо ж розслідування НАБУ та САП торкнулися високопосадовців Хмельниччини. Чи будуть доведені вони до кінця?

Так, нашумілою стала справа Тетяни Крупи — ексголови МСЕК, колишньої депутатки обласної ради. У жовтні 2024-го правоохоронці викрили на незаконному збагаченні тодішню очільницю Хмельницької обласної МСЕК Тетяну Крупу. У неї провели масштабні обшуки як вдома, так і на робочому місці на території Хмельницької обласної лікарні. Слідством встановлено, що вона за гроші оформляла фіктивні інвалідності. Згодом стало відомо, що частину свого майна приховала у декларації.

Розслідування справи Крупи передали НАБУ. Причиною цього стало те, що вона, окрім роботи в МСЕК, була депутаткою облради. А депутати — підслідні для НАБУ та САП.

Слідчі НАБУ вказали на те, що Крупа переховує кошти за кордоном. Під час міжнародної співпраці виявили рахунок посадовиці у Швейцарії – 599 000 доларів. Водночас швейцарські органи повідомили, що рахунок уже закрито, але не вказали точну дату, коли це сталося. Тому в суду виникло питання, чи йдеться в документах обох сторін про один і той самий рахунок. І це лише один із епізодів у справі Крупи.

Наразі Тетяна Крупа перебуває у київському СІЗО. Під час останнього засідання її адвокатка просила зменшити розмір застави до 20 мільйонів гривень, однак суд відмовив. Відтак він залишився понад 56 мільйонів гривень, хоча першочерговий розмір застави був встановлений у 500 мільйонів гривень.

Також Національне антикорупційне бюро України розпочало кримінальне провадження проти Олександра Крупи — сина обвинуваченої у незаконному збагаченні Тетяни Крупи. Раніше він очолював Головне управління Пенсійного фонду у Хмельницькій області й подав у відставку в жовтні 2024-го — після затримання його матері.

Причиною розслідування стали результати повної перевірки його декларації за 2022 рік. Її проводило Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). Під час перевірки правоохоронці виявили, що в документі зазначені недостовірні дані на суму понад 44 мільйони гривень. Крім того, в декларації Крупа не вказав інформацію про житловий будинок та земельну ділянку, які були придбані у 2021–2022 роках. Також він подав недостовірні дані про свій дохід, отриманий від повернення внесків до статутного капіталу однієї з юридичних осіб — зменшивши його розмір на 110 тисяч гривень.

Ще один хмельничанин, нардеп Сергій Лабазюк, потрапив під «приціл» НАБУ.

У 2023-му Сергія Лабазюка викрили у спробі дати хабар за підряд. За інформацією Національного антикорупційного бюро, у серпні 2023-го він звернувся до топпосадовця Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури. Відомство тоді очолював Олександр Кубраков. За даними НАБУ, Сергій Лабазюк просив дати його компанії підряди з відбудови інфраструктурних об’єктів на загальну суму в мільярд гривень, і пообіцяв за це 3-5 відсотків від вартості кожного підряду. Для узгодження подальших домовленостей нардеп також залучив директора компанії, яка мала стати підрядником.

Згодом компанії Сергія Лабазюка перерахували 50 мільйонів гривень за відновлення зруйнованого мосту в одному з регіонів України. Після цього нардеп через довірену особу передав керівнику Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафі Найєму обіцяний відсоток — 150 тисяч доларів. Це близько 5,7 мільйона гривень за теперішнім готівковим курсом. У цей момент довірену особу нардепа й викрили. У самого Сергія Лабазюка провели обшуки. Обом їм повідомили про підозру. У САП додали: Олександр Кубраков та Мустафа Найєм співпрацювали зі слідством та сприяли розслідуванню.

Згодом Лабазюку обрали запобіжний захід та він вийшов під заставу у 40,2 мільйона гривень. Нардеп відвідує засідання Верховної Ради України. Але розслідування ще триває.

Хмельницький нардеп Віктор Бондар теж потрапив під слідство НАБУ і САП. Навесні 2024 року антикорупційні органи викрили схему із розкрадання коштів на АТ «Укрзалізниця» при закупівлі кабельно-провідникової продукції. За даними слідства, у 2021 році керівник першої організованої групи, підприємець, розробив схему, яка передбачала постачання продукції АТ «Укрзалізниця» за завищеними цінами. Для цього він вступив у змову з членами іншої організованої групи, до складу якої зокрема входила посадова особа АТ «Укрзалізниця». У результаті протягом 2021-2023 роках у тендерах УЗ на постачання кабельно-провідникової продукції незаконно перемогли підконтрольні підприємцю компанії. У березні 2024 року слідчі повідомили про підозру 7 особам, серед них був і чинний нардеп Віктор Бондар. Слідство триває. Станом на червень 2025 року Бондар залишається в СІЗО із можливістю вийти після внесення застави розміром 60,7 мільйона гривень.

У грудні 2020-го детективи НАБУ затримали на хабарі Юрія Климка, начальника одного з територіальних управлінь Держгеокадастру в Хмельницькій області, який мав передати хабар тодішньому голові відомства Роману Лещенку.

Їх затримали «на гарячому».

Після кількох місяців проведення оперативних заходів, спільно з НАБУ та СБУ, були затримані зловмисники, які хотіли роздерибанити державну землю. Виконуючий обов‘язки керівника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та посередник запропонували Лещенку 170 тисяч доларів за сприяння у дерибані державних земель, були затримані під час передачі чергового траншу в розмірі 25 тисяч доларів.

Тому незалежність антикорупційних органів необхідна, щоб подібні справи не могли «зам’яти», переконані хмельничани.

А як же хмельницькі нардепи голосували за законопроєкт, який обмежує повноваження Національного антикорупційного бюро та Спеціальної антикорупційної прокуратури? Зраз у Верховній Раді Хмельниччину представляє 11 народних депутатів. На засіданні були присутні 9. Усі вони одноголосно проголосували «ЗА», тобто підтримали законопроєкт. Серед тих, хто «прогуляв», був Олексій Жмеренецький, який у 2019-му був обраний від партії «Слуга народу». До того ж, він є членом Комітету ВРУ з питань антикорупційної політики. Також не було на засіданні Віктора Бондаря, якого підозрюють у розкраданні коштів при закупівлі продукції для АТ «Укрзалізниця». Від моменту вручення підозри він не з’являється у Верховній Раді.

До речі, рішення підтримало 263 народних депутати. Чому ж, цікаво, їхнє рішення не збігається з думкою виборців?

Олексій Савчук