Нова міністерка енергетики Світлана Гринчук, яка замінила у липні на цій посаді свого попередника Германа Галущенка, розповіла про своє бачення стосовно добудови Хмельницької атомної електростанції.

З її слів, проєкт має рухатись далі задля збільшення енергетичних потужностей, однак добудовувати чи будувати нові енергоблоки – наразі чіткої відповіді немає.

«Вважаю, що це потрібно робити. З якими блоками ми це робитимемо? Це процес переговорів і дискусій. Ми повинні розуміти, що розвиток добудови нових атомних потужностей – це достатньо тривалий процес. Якщо побудувати з нуля атомний об’єкт, то це достатньо довгий період. У нас дійсно була можливість – це питання зараз до кінця не вирішено. У мене заплановано на найближчий час зустріч з болгарським міністром. Ми обговорюватимемо можливі подальші двосторонні відносини щодо цих блоків», – зазначила Світлана Гринчук

Нагадаємо, у 2023 році НАЕК «Енергоатом» та американська Westinghouse Electric Company уклали угоду про закупівлю обладнання для майбутнього енергоблока №5 – окрім нього, також оголосили про наміри збудувати енергоблок №6.

У квітні 2024 року начальник Хмельницької ОВА Сергій Тюрін повідомив про старт підготовки до зведення енергоблоків ХАЕС-5 та ХАЕС-6. За його словами, тоді на будівельних майданчиках почали заливати бетон.

Водночас з літа 2023 року велися перемовини з болгарською стороною про придбання атомних реакторів, які мали використатись для добудови 3 і 4 енергоблоків на Хмельницькій АЕС. Це були реактори російського виробництва, які мали використовуватись на болгарській АЕС Белене, будівництво якої не вдалося завершити.

Тодішній міністр енергетики Петро Котін заявив про складнощі, які виникли в процесі перемовин з Болгарією. За його словами, болгарська сторона встановила вартість цих реакторів на рівні 600 мільйонів доларів, утім чим більше часу проходило, тим більше зростала ціна.

Та й в Україні реалізація цього проєкту викликала суперечки. Зокрема, через високу вартість та довгий термін реалізації. Експерти припускають, що зараз логічніше будувати невеликі атомні блоки, а дрібну і швидку генерацію, яка може давати електрику не через роки, а набагато швидше.

Попри неоднозначну реакцію у суспільстві Верховна Рада ухвалила у лютому 2025 року законопроєкт про закупівлю реакторів у Болгарії. Утім у березні 2025 року сплив термін дозволу на продаж реакторів, який встановив болгарський парламент ще попереднього скликання. Нині в країні новий парламент, схоже, не налаштований на продаж реакторів.

Навесні у медіа з’явилася інформація, що Болгарія думає про остаточну відмову від продажу. За словами віцепрем’єра-міністра і голови Болгарської соціалістичної партії Атанаса Зафірова, таке рішення пов’язане з тим, що Болгарія також «потребує розвитку атомної енергетики.

Герман Галущенко заявляв, що питання ще не закрите й висловив сподівання, що угода відбудеться. У липні він пішов з Міненергетики й став міністром юстиції. На його місце прийшла Світлана Гринчук, яка до того була міністром захисту довкілля та природних ресурсів України.