Вони зустрілися у Львові, ще зовсім молодими. У 1967 році одружилися і пройшли разом усе життя. Без гучних історій, без показових слів. Їхній союз будувався щодня — у простих речах, у присутності, у виборі бути поруч.
Лариса, працювала у Львівському театрі опери та балету (нині — Національна опера у Львові) і була професійною артисткою балету.
Лариса не була публічною так, як Богдан, але саме такі жінки часто стають тією внутрішньою опорою, без якої неможлива велика творча постать. Вона добре розуміла сцену, навантаження, гастролі — і це давало між ними особливе взаєморозуміння.
У них народився син — Остап Ступка, який продовжив акторську династію.
Родина стала для Богдана місцем, куди він повертався після кожної ролі, після кожного пережитого життя на сцені.
Його шлях у мистецтві розгортався поступово. Спочатку театр у Львові, згодом — Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, де він став одним із тих, хто формував сучасну українську сцену. Його ролі були прожиті до кінця — він входив у них глибоко і чесно.
Його акторська сила — у глибині. Він не “грав”, а проживав. Тому його ролі часто відчуваються як живі люди, а не персонажі.
Культові ролі:
Тарас Бульба — образ сили, батьківства і трагедії.
Вогнем і мечем — Богдан Хмельницький, складний і суперечливий персонаж.
Молитва за гетьмана Мазепу — глибока історична роль.
Театр — десятки ролей, де він фактично формував українську сцену.
З 1999 до 2001 року він навіть був міністром культури України — рідкісний випадок, коли актор стає державним діячем, але при цьому не втрачає глибини митця.
Він був людиною великого масштабу — у професії, у впливі, у житті. Але поза сценою він залишався чоловіком, який мав свій дім і свою жінку. І саме там була його тиша.
Це кохання не потребувало доказів. Воно було в прожитих роках, у стабільності, у довірі, у тому, що не змінюється з часом.
Іноді найбільша глибина — у тому, що не виставляють напоказ.
Після того, як Богдан Ступка пішов із життя, Лариса Корнієнко залишилась у тій тиші, яку вони будували разом роками.
