Дві історії, які стали приводом для цієї публікації
Я була у відпустці. Вірніше, дистанційно працювала. Але мала можливість завдяки воїнам ЗСУ пройтись вранці узбережжям моря.
А там, у Болгарії, повно наших дітей у літніх таборах. В основному з Півдня, Центру і столиці України.
Перший шок — суцільна росіянська мова.
Кого готуємо в українських школах?
Щоб кричали «путін пріді»? Як ті, хто накликав на свої міста і наші цю війну від «освободітелей»?
Як офіцер, навіть не журналіст, скажу: якщо 30 відсотків таких буде в країні, у розвідці це називається п’ята колона в тилу, готуйте вже своїх дітей до наступної війни. Захочете — популярно поясню, як це працює у військовій доктрині…
Але піком мого шоку стала гра підлітків під назвою «Убей тецекашника».
Не рашиста, путлера, зрадника, диверсанта, а саме працівників, по-народному, військкоматів.
Ці школярі так в азарті заганяли один одного, викрикуючи «нас окружают тецекашники, бей их, убивай».., що я не могла знайти слів від почутого.
І ось, повернувшись у Вінницю, побачила штурм стадіону. До ста людей вибивають ворота, жінки лягають під колеса…
Люди вже охрестили це «збіговиськом сцикунів».
Мені навіть одна знайома сказала, що й вона б так зробила, якби забрали її чоловіка.
А я її, навіть багато чого не пояснюючи, лише запитала: а ти краще так йому зробиш? Ну, дайте відповідь всі ті «співчуваючі»? Краще?
Цікаво, що організували це все якісь дивні ГО, занесені до бази «Миротворця» за антиукраїнську діяльність.
Я розумію, що ніхто не хоче помирати, розумію і тисячу чому — бо можновладці та політики вивезли своїх дітей за кордон, депутати не воюють, купили липові інвалідності, велика несправедливість і корупція, деякі представники ТЦК далекі від ідеалу.
Що не всі у нас з когорти «хоробрих сердець»…
АЛЕ є одне велике «але»!
Що, крім суперкартинки для рупорів пропаганди кремля, дали і чого добились?
Може, провокатори мети досягли — отримають на якусь підпільну картку свої срібники зрадника, може, і в званні завербованих агентів, що «підігріли» цей бунт, підвищать «за успіхи на невидимому фронті».
Чого ви добились? Як це сприйме світ? Хто нам допомагатиме, якщо такі настрої?
Однозначно, що тим чоловікам, яких прийшли так визволяти, лише зробили гірше. Подумайте головою і знайдете відповідь.
А їх же все одно мобілізують!
І найстрашніше, що вибору немає. Або на захист України, наші, рідні, може, і далеко не досконалі ТЦК вручать повістку.
Або їхні — окупаційні. Але тоді будуть м’ясні штурми на якусь із країн Європи чи наш Захід країни.
Пустять без жалю. І без шансів. Тоді не на стадіон повезуть, а на ланцюг посадять у собачу будку, бачили відео, як вони своїх змушують йти на ці м’ясні штурми?! Звідки не повертаються!
А що вже казати про чужих, тобто нас з вами?
Сто років тому також багато хто не вірив, що можуть ці нелюди. Змирились, відсиділись, сховались…
Але через роки їли своїх дітей під час Голодомору. І від нього та репресій вже не сховався майже ніхто…
Ці ще безпощадніші, бо навчені дєдами — чекістами…
З нашої родини воює 14. Серед них — три жінки.
Ніхто не втікав. Я — дружина офіцера і сина офіцера.
І коли ось такі сцикуни зависали у нічниках, мій син і тисячі подібних готувались до захисту країни.
Тому закликаю кожного чоловіка і жінку в Україні: хочеш миру — вже готуйся до війни. Вона не обмине нікого.
І ви хоч рвіть на собі волосся, хоч що робіть — станеш переможеним чи переможцем. Іншого війни не передбачають. Без ілюзій. Шлях і перспективи переможених я вище описала. Шлях переможця обирай сам!
Борітеся — поборете!!! Хіба не зрозуміло, що тільки так — або ти на фронті, або робиш все для фронту та Перемоги!
І вона буде! Якщо ми навколо неї об’єднаємось, а не поставимо ставку на сцикунів. Чи ви думаєте інакше?
Тетяна Редько
Від редакції. Коли верстався номер, по всій Україні пропагандисти ворога почали розсилати на телефони повідомлення «Сожги ТЦК. Спаси жизнь себе и своим близким. Не будь расходным материалом штатов и зеленского».
Невже не зрозуміло, що це все невидимо «підігріває ворог», щоб різними способами завоювати Україну?!
Тому думайте і перевіряйте все, що бачите, чуєте і в чому хочете взяти участь.
