Крім нього журналіст із Мелітополя та мер Херсона
Їх усіх зустрічала керівниця Центрального управління Координаційного штабу по роботі із військовополоненими з Вінниці Юлія Павлюк.
На відео одразу після звільнення Дмитро Хилюк привітав українців з Днем незалежності. Він сказав, що вражений такою теплою зустріччю, хоча і знав, що його чекали.
Журналіста зустрічали у футболках з написом “Free Хилюк”.
Без сумніву можна вважати, що Хилюка знають особисто ледь не більшість київських журналістів. Особливо тих, хто роками слідкував за гучними кримінальними справами і “майданівськими процесами”.
Саме він відвідував майже всі судові засідання, знав деталі багатьох справ, а яскравий особистий образ – мотоцикл з прапорцем України, шкірянка і гострі безкомпромісні питання спікерам – робили його особливо помітним в натовпі представників ЗМІ. Його знають як принципову і проукраїнську людину.
Тим більш шокуючою стала звістка від березня 2022 року про те, що Дмитра прямо з власного будинку під Києвом викрали російські військові, які вторглись в Україну. Наступні три роки про його долю майже не було звісток.
У червні Дмитру Хилюку виповнилося 50 років.
Історія викрадення і полон
На початку повномасштабної війни Дмитро Хилюк перебував зі своїми літніми батьками у власному будинку в селі Козаровичі поблизу Києва. Це населений пункт на березі Київського водосховища за 20 км від столиці.
Наприкінці лютого 2022 року село потрапило в окупацію і покинути його стало неможливо. Згодом російський снаряд влучив в будинок Хилюків і родина була змушена перебратися до сусідів.
Вранці третього березня Дмитро з батьком Василем повернулися до своєї домівки, щоб оглянути пошкодження, і були затримані російськими військовими. Без жодних пояснень вони арештували чоловіків.
Через тиждень батька Дмитра Хилюка звільнили, а його самого забрали з собою у РФ російські військові, що відступали з Київщини.
Як з’ясували у розслідуванні журналісти міжнародної організації “Репортери без кордонів”, спершу журналіста утримували у СІЗО № 2 в місті Новозибков Брянської області. Росіяни регулярно били і допитували журналіста про його діяльність, звинувачуючи в “українській пропаганді та роботі проти Росії”.
В 2023 році стало відомо, що український журналіст переведений до колонії у Пакіно Володимирської області. Ця тюрма відома регулярним застосуванням тортур, побиттів та інших методів жорсткого поводження.
Росія довгий час не визнавала, що утримує Дмитра Хилюка і ніяк не коментувала його факт перебування у російській в’язниці.
В Україні на підтримку журналіста проводили численні акції, вимагаючи його звільнення.
В червні 2024 року інформаційна агенція УНІАН повідомила, що Хилюк зміг передати з неволі вітання своїм близьким та сказав, що сподівається на звільнення.
За словами звільненого з полону чоловіка, він просидів з Дмитром в одній камері близько 11 місяців.
“Дмитро Хилюк з агентства УНІАН передає батькам своїм і брату всі найкращі вітання, і каже, що живий. Сподівається на те, що його звільнять”, – сказав він.
Улітку 2024 року міжнародна організація “Репортери без кордонів” повідомила, що Дмитро сильно схуд і важить не більш ніж 45 кілограмів.
Навесні 2025 року український Медіарух закликав звільнити з полону журналіста Дмитра Хилюка шляхом обміну на проросійського політолога і блогера Кирила Молчанова.
Той був затриманий у Польщі на запит українських правоохоронців та екстрадований до Києва. Служба безпеки України оголосила йому підозру у виправдання збройної агресії РФ проти України.
Зокрема, такі заяви Молчанов неодноразово озвучував в ефірах російських телеканалів.
Кого ще обміняли
Серед звільнених 24 серпня – колишній мер Херсона Володимир Миколаєнко. 65-річний чоловік провів у російському полоні понад три роки, розповів керівник офісу президента Андрій Єрмак.
Довгий час про Миколаєнка не було жодної інформації, поки представники Міжнародного комітету Червоного Хреста не підтвердили, що він перебуває у російській неволі.
Ще у 2022 році він мав можливість повернутися, але свідомо відмовився від обміну на користь важкохворого співкамерника.
Серед звільнених цивільних громадян також є медик Сергій Ковальов з батальйону “Госпітальєри”, який рятував життя захисників і цивільних під час облоги на заводі “Азовсталь”.
Цей обмін пройшов в рамках домовленостей у Стамбулі в травні цього року. Загалом це вже 68 обмін полоненими, повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
