Що відбувається із землями інфекційної лікарні та приміщеннями лікарні ім. Ющенка, «золотою землею», як її називають у Вінниці? Вже почали відкушувати ласі шматки із цих медзакладів?

На останній сесії Вінницької обласної ради депутати, причому одноголосно, бо десь зникла опозиція, зробили черговий крок у напрямку приватизації майна та земель, що належали медичним закладам.

Схема — стара й добре відпрацьована ще з 90-х: «невід’ємні поліпшення орендованого майна». За цією логікою орендар бере занедбану споруду, «вкладається» у ремонт, після чого отримує право на приватизацію.

У випадку з лікарнею імені Ющенка йдеться не про одну будівлю, а одразу про три склади з прилеглою земельною ділянкою у мікрорайоні, де кожна сотка має золоту ціну. При цьому в обласній раді неофіційно підтвердили: після приватизації орендар зможе претендувати і на землю під об’єктами. Депутати практично одноголосно підтримали таке рішення, хоча йдеться про вкрай ризикований прецедент.

Крім того, вже приватизовані інші приміщення лікарні ім. Ющенка – це споруда, в якій розміщується приватний заклад «Олсвіт».

До цього там також зробили невід’ємні поліпшення.

І хоча офіційно там ця особа не світиться, але цей приватний медзаклад пов’язують із сестрою нардепа від Вінниччини Олега Мейдича.

Світлана Кравченко працює у лікарні ім. Ющенка завідувачкою відділення. І у цих медзакладах, одному приватному, іншому – комунальному, надають подібні послуги.

Відкушування землі у Центру інфекційних хвороб: очікуваний фінал.

Ще під час реорганізації Центру інфекційних хвороб експерти попереджали: справа не закінчиться лише зміною вивісок. Земля, яка десятиліттями була медичною, неминуче стане ласим шматком для комерційних структур. А це 72 гектари. І ось тепер бачимо підтвердження:

– 23,4 та 5,7 соток цієї землі офіційно передано «Вінницяоблтеплоенерго».

– Цільове призначення змінюється із медичного (03.03 – «для будівництва та обслуговування закладів охорони здоров’я») на технічне (11.04 – «для розміщення об’єктів інфраструктури»).

Формальна причина – потреби підприємства. Але пояснювальна записка не містить жодних обґрунтувань, чому тепер для «котелень» потрібно не 2–3 сотки, як раніше, а майже тридцять?

Керівника немає, питання залишаються.

Цікаво, що керівника «Вінницяоблтеплоенерго» Андрія Ковальова, який одночасно є й депутатом обласної ради, у залі засідань не було. І це попри те, що питання діяльності його підприємства займали 7 із 35 пунктів порядку денного.

Чому саме зараз?

Варто згадати і про кадрові рішення: нещодавня заміна Матковського на більш «зручного» керівника у медичній сфері фактично розв’язала руки для подібних схем. Тепер у процесі дерибану лікарняних територій значно менше шансів зустріти опір ізсередини системи.

Громада запитує: це ще ні чи вже так?

Формально – рішення ухвалені в межах закону. Але суть у тому, що земля і будівлі, які десятиліттями працювали на медицину, послідовно відходять у приватні руки під прикриттям «поліпшень» і «технічних потреб». Громада має право знати, чи дійсно ці ділянки потрібні для котелень, чи ми стали свідками початку масштабного перерозподілу цінної землі в центрі Вінниці.

На фоні дефіциту медичної інфраструктури та воєнного стану подібні рішення виглядають не просто сумнівно, а відверто небезпечно. Бо сьогодні виводять склади й двори, а завтра може настати черга цілих корпусів.

Про те, що у радах, зокрема Вінницькій і Хмельницькій, інших раптово зникла опозиція, бачать жителі й ті, що обирав цих депутатів. Як і воїни на передовій.

Вони запитують: думаєте, вам із награбованим під час війни майном і землею вдасться змотатись за кордон? Не вийде. Дії кожного будуть піддані ретельній ревізії. І ми хапуг й корупціонерів дістанемо у найвіддаленіших куточках світу.

Як розумієте, сміливості нам не бракуватиме.

Андрій Власенко