27 серпня 2025 року було завершено приватизаційну угоду щодо єдиного майнового комплексу державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт». Новим власником стратегічного об’єкта стала компанія ТОВ «Топ-Оффер», бенефіціаром якої є відомий у Вінниці та в Україні бізнесмен, колишній народний депутат Володимир Продивус.

Після великого резонансу про те, що відомий бізнесмен, родом із Вінниччини, Володимир Продивус придбав морський порт у місті, яке не так давно було під масованою атакою ворога, ми попросили його прокоментувати це та відповісти на запитання, які зараз є резонансними й обговорюються у вигляді чуток і домислів.

— Розпочнемо із придбання порту у Білгороді-Дністровському.

Багато ходить розмов щодо його купівлі вашим підприємством. Ви одноосібно це придбали чи є ще партнери? Адже це не лише стратегічне підприємство, а з втратою України, через агресію рф, інших портів зростає його державне та міжнародне значення.

— Так, розумію його значення для України. І я придбав цей порт одноосібно. Я маю такий принцип: краще покажи, що ти можеш зробити, аніж те, як ти можеш говорити.

Вважаю, що потрібно вірити в успіх України та розвиватись тут. Навіть під час війни необхідно закладати основи бізнесу і розширювати його.

Я придбав цей порт, бо бачу в ньому величезні можливості для розвитку і для країни, і для регіону. Нещодавно ми підписали меморандуми про співпрацю з Batumi International Container Terminals та з портом у Поті. Це інтегрує Білгород-Дністровський порт у міжнародний транспортний маршрут — так званий «Середній коридор».

Мета цих угод дуже проста: залучити транзитний вантажопотік через Україну, дати нашій державі нові можливості у глобальних ланцюгах постачань. Я хочу, щоб саме Білгород-Дністровський порт став найбільшим хабом «Середнього коридору» з європейської сторони маршруту.

Ми плануємо будівництво автомобільно-залізничного поромного комплексу і сучасного контейнерного терміналу. Це не просто інфраструктура — це нові робочі місця, податки, розвиток регіону і, головне, показник того, що навіть у час війни можна інвестувати в Україну і працювати тут на майбутнє.

— Багато розмов щодо вашого бізнесу у Вінниці, останнім часом багато говорили про долю відомого універмагу. Яка там ситуація зараз?

— Він офіційно у моїй власності, повернув його цивілізовано. Колектив продовжує працювати, підприємство сплачує податки, і ми будемо робити все, щоб воно розвивалося.

— Як відомо, у Білгород-Дністровському проживає відомий боксер, який заявив про завершення спортивної кар’єри, Василь Ломаченко, щоправда, в українців є чимало претензій до нього за позицію щодо цієї війни. А він раніше представляв боксерську команду «Українські отамани». Чи зараз, побувавши у місті, де він живе, не зустрічалися з ним?

— Ні, ми давно не бачилися. Хто що заявляв — нехай відповідає за сказане. Але хочу сказати головне: наші українські боксери неймовірно талановиті. Я щиро радий, що мав змогу працювати з ними, допомагати їм розвиватися і бачити, як вони гідно представляють Україну на міжнародній арені.

– Ви обіймаєте посаду Першого віцепрезидента Міжнародної асоціації боксу. Як оцінюєте нинішній стан українського боксу та роль наших спортсменів на міжнародній арені?

— Подивіться на Олександра Усика — він став справжнім символом сили та духу нашої країни. Подивіться на Олександра Хижняка — молодого бійця, який уже прославився своїм характером і перемогою на Олімпіаді у Парижі. Вінничанин Сергій Богачук, інші. А поруч з ними підростає нове покоління талановитих українських боксерів, які вже сьогодні демонструють високі результати на шкільних, юніорських і молодіжних чемпіонатах світу та Європи. Це спортсмени, якими ми можемо пишатися, бо вони показують, що Україна — це країна чемпіонів.

Сьогодні наше головне завдання — відстоювати державу, зміцнювати її та показувати всьому світу, що ми сильна й незламна нація.

— Ви залишаєтесь в Україні, інвестуєте у стратегічні підприємства, говорите українською. Чи можна сказати, що сьогодні Ви не лише бізнесмен, а й патріот, який бере на себе відповідальність перед суспільством?

— Всі, хто любить свою країну, — патріоти.

І я щасливий, що відношусь до них. Крім бізнесу, я приділяю багато уваги і соціальній сфері. Через діяльність благодійного фонду ми системно підтримуємо лікарні, освітні та спортивні проєкти, спрямовані на молодь. Для мене це так само важливо, як і інвестиції в економіку, адже йдеться про підтримку людей, які є основою нашої держави.

Спілкувалась
Тетяна Редько