Цього року, нагадуємо, до першого класу приймають за новими правилами. Наприклад, відтепер — жодних конкурсів для дітей, але до школи вони мають йти тільки за місцем реєстрації. Після того, як школа набере першокласників «за пропискою», шляхом жеребкування зараховуватимуть дітей на вільні місця з інших мікрорайонів міста.
Так от, вже на початку червня вільних місць у перших класах шкіл Вінниці залишилося зовсім небагато. 25 вільних місць для першокласників, на які претендує 41 дитина, залишилося у «ЗШ І-ІІІ ступенів №4 ім. Д. Менделєєва, шість вільних місць є у ЗШ І-ІІІ ступенів №9. У школі №10 — 16 вільних місць. У ЗШ І-ІІІ ступенів №11 — 15, а в ЗШ І-ІІІ ступенів №14 – 30 вільних місць. Ще 43 місця для першачків — у ЗШ І-ІІІ ступенів №18, у гуманітарно-естетичному колегіумі №29 є вільних 26 місць.
Тим часом у гімназії №6 набрали сім перших класів. До першого класу школи №16 вже набрали 259 дітей. Вільних місць для першокласників у цих та інших школах вже немає. Вже йде жеребкування на зарахування на вільні місця. І цей метод не викликає в батьків ніякої довіри, бо процедуру проведення жеребкування затверджувала педрада того чи іншого навчального закладу на власний розсуд. Так само не сподобалася ідея на вільні місця зараховувати дітей за датою народження: насамперед тих, хто старший.
Обурені батьки висловлюють свої «за» і «проти».
«Ні реформі, спрямованій на зрівнялівку! Тепер дебіли, якщо вони живуть поблизу ліцею, там учитимуться?— вважає тато, чия дитина навчається у відомому навчальному закладі. — Наша школа зібрала дітей із хороших сімей, у яких з дітьми займалися і вони змогли пройти тестування. А тепер діти «з райончика» зі своїми «звичаями» «шашличок під горілочку на Великдень, квіточки — дівчаткам 8 Березня, хеловінчик-інстаграмчик»?! Жаль наших дітей, для котрих ми разом з дирекцією за багаторічні зусилля створили чудові умови. Чому раптом ми мусимо пустити туди натовп місцевих?»
Інша мама майбутнього першокласника таким нововведенням рада.
«Під нашими вікнами – престижна школа. Але потрапити туди в моєї дитини не було жодних шансів, — розповідає вона. — Довелося б водити її в іншу школу, подалі. А тепер я прийшла до директора, подала документи й заяву — і все, до зустрічі 1 вересня!»
Тим часом у Міністерстві освіти — небувалий ажіотаж. «Ви взагалі уявляєте собі масштаби катастрофи? — кричав у кулуарах МОН один слуга народу. — Донька Івана Іванича йде в перший клас, і що, її не можна влаштувати в потрібну школу?»
А що думаєте з цього приводу ви, шановні читачі?
Соломія КАЛЮЖКО
