Людини, яка ще у XVII столітті мислила як справжній державник.
Людини, що бачила Україну вільною, освіченою і самодостатньою, коли інші навіть не наважувалися про це мріяти.
Його ім’я століттями таврували, спотворювали, проклинали.
Але історія все розставила на свої місця: Іван Мазепа — один із наймудріших і найвпливовіших українських лідерів усіх часів.
10 цікавих фактів про Івана Мазепу
Мазепа здобув освіту в Європі.
Він навчався у Києво-Могилянській академії, а також у навчальних закладах Польщі, Німеччини, Італії та Франції.
Європейська освіта сформувала його як освіченого політика нового типу — європейця з українською душею.
Гетьман керував понад 20 років.
У 1687 році козацька старшина обрала Мазепу гетьманом Лівобережної України.
Він керував державою понад два десятиліття — найдовше серед усіх гетьманів — і зміг перетворити Гетьманщину на одну з найстабільніших територій Східної Європи.
Отримав титул князя Священної Римської імперії.
У 1707 році імператор Леопольд І надав йому цей титул як визнання політичної мудрості та міжнародного авторитету Мазепи.
Був великим меценатом і будівничим української культури.
Мазепа фінансував десятки храмів, монастирів, шкіл і друкарень.
Його коштом було зведено або відновлено понад 20 святинь, серед них — Києво-Печерська лавра, Софійський собор, Михайлівський Золотоверхий монастир, церкви в Батурині, Чернігові, Глухові.
Саме за нього сформувався бароковий стиль української архітектури, який нині називають «мазепинським бароко».
Один із найбагатших людей свого часу.
Мав понад 20 тисяч селян, величезні маєтності на Полтавщині, Чернігівщині та Київщині.
Свої статки він спрямовував не на розкіш, а на розвиток освіти, друкарства, мистецтва й церкви.
Мріяв про незалежну Україну.
Коли стало очевидно, що Московія знищує українську автономію, Мазепа зробив відчайдушний крок — перейшов на бік шведського короля Карла XII під час Північної війни.
Він прагнув створити союз, який би забезпечив Україні свободу.
Після Полтавської поразки був змушений тікати.
1709 року, після розгрому шведсько-українського війська, Мазепа разом із Карлом XII вирушив у вигнання до Бендер (на території сучасної Молдови). Там він і помер того ж року.
Російська церква наклала на нього анафему.
Після переходу на бік шведів Московська церква прокляла Мазепу.
А анафему читали в храмах понад 250 років — аж до 2015-го, коли її нарешті зняла Православна церква України.
Образ Мазепи став символом свободи.
У ХХ столітті він був реабілітований істориками.
Сьогодні його ім’я стоїть поруч із іменами Бандери, Петлюри, Шевченка та Хмельницького — як символ боротьби за самостійну Україну.
Мазепа — частина світової культури.
Його постать надихала Байрона, Гюго, Ліста, Чайковського, Рилєєва, Вольтера.
В європейській культурі «Мазепа» — це образ людини, яка обирає свободу, навіть якщо вона веде через біль і втрати.
Мазепа — не зрадник. Мазепа — державник.
Він мріяв про Україну європейську, сильну, культурну і незалежну.
І його життя — доказ того, що навіть у найтемніші часи можна залишатися вірним своїй землі.
«Хто не прагне волі — той не вартий її. Україна мусить стояти не на колінах, а на власних ногах.»
Сьогодні ми вшановуємо не просто історичну постать, а людину, яка першою показала, що Україна — це не окраїна чужої імперії, а серце Європи.
Олександр Кульбаба
