Милостиня має велику ціну в очах Божих. Так, патріарх Авраам, сповнений милосердя, прийняв під виглядом подорожніх Самого Бога у Пресвятій Трійці.
Праведний Іов свідчить перед своїми друзями: «Я спас страждальця, що плакав, і сироту безпорадного. Я був очима сліпому і ногами кривому. Я був батьком для убогого» (Іов 29, 12, 15-16).
Сам Христос особливо звеличує силу милостині, кажучи: «Кожному, хто просить у тебе, дай, і від того, що хоче взяти у тебе, не відвертайся» (Мф. 5, 42).
За милість до ближніх людина отримує милість від Бога: за милість тимчасову – милість вічну, за малу – велику. Бо хто виявляє милосердя, той не лише буде помилуваний на Страшному Суді за свої гріхи, а й сподобиться вічного блаженства.
Милість до ближнього може чинити кожен, адже форми милостині різноманітні, як і людські потреби – тілесні та духовні. Відповідно до цього милостиню поділяють на тілесну і духовну.
Тілесна милостиня
Милостиню можна чинити будь-де й будь-коли: допомогти немічному чи літній людині, поступитися місцем у транспорті, показати дорогу заблудлому, порадити тому, хто в розпачі, підтримати матеріально, наскільки дозволяють можливості.
Образів тілесної милостині безліч, проте основними вважаються такі діла милосердя для тіла людини:
- Нагодуй голодного;
- Напої спраглого;
- Зодягни нагого або того, хто не має пристойного одягу;
- Відвідай ув’язненого;
- Провідай хворого – потіш його, підкріпи, допоможи в лікуванні. Якщо ж він наближається до смерті, полегши його страждання турботою, їжею чи ліками;
- Прийми подорожнього до своєї оселі, нагодуй його та дай відпочинок;
- Поховай або допоможи достойно поховати померлого.
Про всі ці діла, окрім останнього, говорить Сам Господь Ісус Христос (Мф. 25, 31-36). Із Його слів бачимо, що християнське милосердя є не лише бажаним, а необхідним, бо без нього людина не може успадкувати приготоване Господом Царство Небесне.
Духовна милостиня
Не меншу вагу має милосердя до душі ближнього. Діла духовної милостині такі:
- Настав грішника й наверни його з дороги погибелі на шлях добра;
- Навчи того, хто не знає істини, вірі та доброчесності;
- Дай своєчасну й мудру пораду тому, хто перебуває в сум’ятті чи не бачить небезпеки;
- Молися за ближнього, щоб Господь подав йому допомогу;
- Утіш засмученого й розрадь того, хто втратив надію;
- Не відповідай злом на зло, навіть коли тебе скривдили;
- Прощай від щирого серця тим, хто тебе образив.
Милостиня – це не лише пожертва матеріальна, а насамперед прояв живої любові до людини. Вона є свідченням того, що в нашому серці живе Бог, бо, як сказано:
«Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть» (Мф. 5, 7).
