Якщо Трамп сумнівався щодо козирних карт у руках української влади взагалі, то саме у дуже чутливих корпоративних випадках їх завжди знаходять у потрібний момент.
Власне, такі неписані правила одвічної гри народу та держави, яка називається банально: «Хто — кого?». І, як показують і давня, і новітня історії, переважно у цій грі перемагає отой ХТОСЬ у коридорах влади з повною колодою козирних карт.
А тепер ближче до справи. Після того, як під мінімальну заставу випустили Тетяну Крупу (до речі, не внесену до моменту звільнення), суд закрив справу про розкрадання 1,5 млрд грн посадовцями Міноборони.
Як ми повідомляли, гроші тоді ніби витратили на купівлю закинутого військового заводу в Боснії. Підозру отримав Олександр Нагорський. Однак Вищий антикорупційний суд закрив кримінальну справу щодо начальника Головного управління з організації виробництва боєприпасів і будівництва споруд спецпризначення Міноборони Олександра Нагорського, якого обвинувачували у розкраданні грошей під час закупівлі артилерійських снарядів. Підставою для цього стали «правки Лозового». Про це у четвер, 2 жовтня, повідомив Центр протидії корупції.
У грудні 2023 року СБУ викрила схему зловживання на закупівлях артилерійських снарядів для ЗСУ. Підозру у розкраданні 1,5 млрд грн отримав Нагорський. Однак у вересні справу закрили через закінчення строку досудового розслідування, тобто «поправки Лозового».
Відомо, що після вручення підозри справу Нагорського передали до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро. Проте прокурор САП повернув її назад, адже слідчі СБУ не зібрали достатньо доказів для підтвердження складу злочину.
«Справа повернулась до Офісу Генпрокурора, після чого Генпрокурор знову визначив підслідність за СБУ. Після цього СБУ та Офіс Генпрокурора продовжували строки досудового розслідування через Шевченківський суд, попри те, що знали: таке клопотання має розглядати ВАКС», — розповідають у Центрі.
Оскільки строк продовжив не той суд, справу скерували на розгляд до ВАКС вже після того, як спливли строки досудового розслідування. Відтак її навіть не розглянули до кінця.
Центр протидії корупції наголошує, що це не єдиний такий приклад. Нещодавно суддя ВАКС закрив справу про розкрадання 11,8 млн грн «Укрзалізниці», застосувавши «правки Лозового».
«Ми вже неодноразово наголошували, що Рада має скасувати пункт 10 статті 284 Кримінального процесуального кодексу. Саме він дозволяє закривати справи лише тому, що прокурор подав їх до суду бодай на один день пізніше завершення строку досудового розслідування. Однак депутати фракції «Слуга народу» вже неодноразово відмовлялись скасовувати ці правки, підігруючи обвинуваченим у корупції», — зазначають у дописі ЦПК.
Нагадаємо, що «правки Лозового» — це низка змін у Кримінально-процесуальному кодексі. Вони отримали таку назву від прізвища народного депутата Радикальної партії Ляшка Андрія Лозового, який їх запропонував. Поправки набрали чинності 15 березня 2018 року. Вони стосувалися строків досудового розслідування, призначення і проведення експертизи, можливості оскаржувати повідомлення про підозру тощо.
У лютому 2019 року незалежна Рада громадського контролю НАБУ презентувала експертне дослідження про те, як «правки Лозового» вплинули на діяльність органів правопорядку. У грудні 2023 року Верховна Рада лише частково скасувала «правки Лозового».
Втім, українці все частіше говорять про зростання корупції у країні.
Це підтверджують результати опитування КМІС.
У вересні 2025 року переважна більшість громадян (71%) вважали, що за час повномасштабного вторгнення рівень корупції в Україні зріс.
Ще 20% опитаних відповіли, що ситуація не змінилася, а 5% заявили про її покращення. Навіть серед тих, хто довіряє Президенту Володимиру Зеленському, більшість також вважає, що рівень корупції під час війни зріс.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначив, що корупція залишається в очах громадськості надзвичайно серйозною проблемою.
За словами соціолога, сприйняття певною мірою формується через медіа, особливо соціальні мережі. Це призводить до парадоксу: посилення боротьби з корупцією та поява численної інформації у ЗМІ може сприйматися як її збільшення.
Але диму без вогню не буває. Адже не просто так нова очільниця уряду визначила боротьбу з корупцією одним з пріоритетів Кабміну. Активісти стверджують, що це була вимога наших західних партнерів. Тобто, без особливого ентузіазму з боку українських посадовців, значна частина яких вже отримала підозри в корупційних діях. І розкраданні мільярдів народних грошей.
Тому інша частина посадовців, з числа тих, хто заправляє колодою козирних карт, певно, уже шукає спосіб уникнення відповідальності після того, як скасують «поправки Лозового». Швидше всього, натомість оперативно і непомітно вони просунуть якусь іншу законодавчу заковику, щоб обіграти наївних активістів. Як це уже було десятки разів. Практично, при кожному президентові.
Анатолій Жучинський
