Марина, як відомо, подала до суду  чоловіка, щоб розділити майно.

В пресслужбі «Солідарності» повідомили, що це не розлучення сімейної пари, а так родина хоче вийняті кошти, які під санкціями РНБО, у Петра Порошенка, щоб займатись благодійною та господарською діяльністю.

Як відомо, раніше Порошенко був прописаний у Городківській громаді, що на Крижопольщині.

Тому справу розглядає цей суд.

Але ми вже повідомляли про те, що він змінив прописку на місто Немирів, що також у Вінницькій області.

Але Суддя Крижопільського районного суду Олександр Лабай знову залишив без розгляду позов депутатки Київради Марини Порошенко до її чоловіка — п’ятого президента України Петра Порошенка — щодо поділу спільного майна подружжя. Суд дійшов висновку, що справжньою метою позову було не вирішення сімейного спору, а спроба вивести активи з-під дії санкцій і кримінального арешту.

Цей процес розпочався після того, як 12 лютого 2025 року президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО про запровадження персональних санкцій проти Петра Порошенка. Хоча Міністерство юстиції ще не зверталося до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) із позовом про стягнення активів експрезидента в дохід держави, саме загроза такої конфіскації, ймовірно, стала мотивом для поділу майна.

У позовних вимогах, загальна вартість яких оцінювалася у 17,1 мільярда гривень, було детально розписано, які активи мали відійти кожному з подружжя.

Марина Порошенко планувала отримати:

8190 акцій інвестиційного фонду «Прайм Ессетс Кепітал» вартістю 8,33 мільярда гривень;

Кошти на рахунках у Міжнародному інвестиційному банку та АТ «РВС Банк»;

Готівку в сумі 3,17 мільйона євро.

За Петром Порошенком мали залишитися:

– транспортні засоби — мотоцикл Honda, напівпричіп King Trailers і автомобіль Volvo S90;

невиплачена частина прибутку від швейцарської компанії Sequent Schweiz AG на суму 20 мільйонів доларів;

готівка в розмірі 3,19 мільярда гривень;

колекція з 43 картин і знаменита скульптура довгоногого слона роботи Сальвадора Далі.

До речі, згідно з податковою декларацією за 2024 рік, подружжя Порошенків задекларувало 4,6 мільярда гривень доходу.

Але Крижопільський районний суд зауважив, що значна частина активів перебуває під арештом, накладеним ще у 2022 році в межах так званої «вугільної справи». У цій справі П’ятому Президенту України, лідеру партії «Європейська солідарність» Петру Порошенку було повідомлено про підозру у державній зраді та сприянні тероризму — у зв’язку з розслідуванням незаконних постачань вугілля з окупованих територій. До того ж сам Петро Порошенко є підсанкційною особою.

Суд дійшов висновку, що справжньою метою позову є не врегулювання сімейного конфлікту, а спроба обійти рішення державних органів, які унеможливлюють вільне розпорядження спільним майном подружжя.

«Дійсною метою звернення із позовом є виведення майна з-під режиму арешту та санкцій.

Цей позов носить відверто штучний характер», — йдеться в ухвалі суду.

Втім, як заявили адвокати,  це рішення ще може бути оскаржене в апеляційній інстанції.

Як ми уже повідомляли, суддя Крижопільського районного суду Лариса Швець уже розглядала позов Марини Порошенко до Петра Порошенка щодо поділу майна. І 16 травня суддя закрила провадження у справі через відсутність предмета спору.

Але згодом Вінницький апеляційний суд скасував ухвалу суду першої інстанції та зобов’язав продовжити розгляд цивільного позову Марини Порошенко до її чоловіка — експрезидента Петра Порошенка.

Крім того, після  запровадження 12 лютого 2025 року персональних санкцій проти п’ятого президента України Петро Порошенко звернувся до Верховного Суду з позовом, у якому вимагає визнати відповідні указ президента Володимира Зеленського та рішення РНБО незаконними й скасувати накладені обмежувальні заходи.

Захист Порошенка наполягає, що санкції були застосовані з порушенням процедури, без належного обґрунтування та фактичних доказів. Адвокати, зокрема Ігор Головань і Ілля Новіков, заявляють про фальсифікацію документів, які стали підставою для санкцій, і вказують на технічні помилки — зокрема, неправильний ідентифікаційний код у президентському указі.

Сторона Порошенка розцінює рішення РНБО як політично мотивоване і спрямоване на усунення опозиційного лідера від участі в майбутніх виборах.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду розглядає справу в закритому режимі. Наступне засідання призначено на 7 листопада 2025 року.

Запровадження санкцій РНБО проти громадян України викликало різку критику з боку правозахисної спільноти. Низка організацій. назвали таку практику «позасудовою політичною розправою».

Що буде далі  із судами Петра Порошенка – відслідковуємо разом.

Сергій Годун