Наша журналістка об’їхала все Межигір’я! Які не відомі таємниці там існують досі? Здавалося б, хто лише не говорив про Межигір’я. Багато хто там побував. Але коли мені місцеві слідопити запропонували сколесити всю територію велосипедом, де не ступає нога туриста – звісно, погодилась.

А досліджувати було що! Бо це пів – Вінниці. Зрозуміло, що переймає дух від краси, яку ми ще не бачили, як і ви. Зрозуміло, при цьому ти вочевидь споглядаєш вершину цинізму, жлобства і подвійних стандартів, якою, здається, вже хронічно захворіли наші керівники. Тому ці всі 7-метрові люстри, каскади фонтанів та озера кілограмових «золотих» рибок із першою, другою, третьою і якоюсь там… надцятою резиденцією разом із витвором ексклюзивної фінської елітної архітектури — 5-поверховою «Хонкою» для одного Баті – одразу хлине не менший потік красномовних фраз типу: «як же ви, сволота, Бога не боялись», та «де ви, такі пани, в тому болоті взялися», «за що гинули покоління борців за незалежність?» За роки своєї роботи мені випала нагода побачити палаци королів Англії, Франції, Італії й Іспанії, імператорів Китаю. І наш, скажу я вам, новоявлений, явно не відставав… А багато — в рази — перевершив.

Ті працювали над їх проектами століттям, і давно вже багатьох саме за це чекала гільйотина, а у нас ось так — легко і на раз…

Ціла ферма і тепличне господарство, УЗІ-центр і лікарня, лабораторія із дослідження кожного овоча, фрукта і грама м’яса, спортпалац із підземними ходами, ресторан із ексклюзивною мармуровою підлогою, і не один. Щоб Сам поспівав караоке, був ще другий, на воді. Тисячі лампочок… Щоденно їв лише свіжину, рибу привозили, так само свіжу, лише з Греції… Ось такий він у нас був — «простой парень из Донбасса».

Заборонені для відвідування винні погреби тягнуть на мільйони, і не гривень — доларів. Найдешевші туфлі – 3000 у.о, костюми – 5000. Щоденно по півтора мільйона, «по-бідному», обходилось утримання та харчування такого «горячо любимого» рецидивіста-проффесора.

Що зробив цей надцінний  людський експонат для країни — знають усі. Але мало хто досліджував «елементики цинізму». Бо 400 га території, з усіх сторін огороджені «для красоти» неймовірною ковкою із «золотим напилюванням» — для них! Мають три шари захисту від нас, тобто народу: перший – 5-метровий маскувальний зелений паркан із металу. Другий – живий – із щільно посаджених туй, і так кожен периметр, щоб одна частина, наприклад, ферми чи теплиць не бачила будиночка Путіна та замаскованих резиденцій, які складали повністю укомплектований витвір із парковою зоною, фонтанами і насадженнями. Перший «приступ цинізму» всі побачили, коли журналістів ЗМІ, навіть і Савіка Шустера, як би сказали люди компанії президента, «розвели як лохів» і показали одну із таких найскромніших резиденцій немовби Януковича… А в ній він навіть не жив.

А блатні донецькі пацани, кажуть очевидці із Петрівців, де сотворили це диво, дійсно запроваджували тут свої «нрави». І навіть у цих стінах переховувались особливо небезпечні, але наближені злочинці… Ну, все ж «по понятіям». Як і вертолітна площадка за гольфклубом, вдалині, щоб ніхто не вирахував через окультурене урвище і мисливські угіддя Самого, кого на цей раз для перемовин посилав до Янека Путін і поселяв у засекречений дім. Тому й так довго не були розсекречені її тісні контакти та задуми в часи Майдану і до нього.

Та там не одного агента – армію можна було сховати. Захоплені гектари нашого Південного Бугу, аж під самий край води – вражають, бо ж ніхто закон про прибережну смугу не відміняв. Але що ці гектари після показаного прикладу ігнору Конституції та Біблії, на яких клявся наш Президент, коли бачиш кілометри встеленої найдорожчою плиткою і висадженої ексклюзивними сортами декоративних рослин та газонів набережної – для Баті і штирі із дротом – з боку води Дніпровського моря – для народу – щоб навіть оком не кинули на цей верх цинізму… Скільки ж дітей, ваших і моїх, було обкрадено? Але не своїх. Символом батьківської любові стали не лише легенди про стрімке вибивання старшого Саші-стоматолога в олігархи, а й гаражик для молодшого Віті з 71 машини, який коштував, за найменшими мірками, 250 млн у.о. Сам на машинах не їздив. Його возив шофер із кортежем охорони, але всі вони були від ДУСі.

Хто там запевняв про «глибоко віруючого Президента»? Його поїздки на Афон?

Тому далі «лікбез для Гані» і ще купки адвокатів «його святості»…

Бо якби цей чоловік був справді духовним – він би ноги туди не поткнув. Бо з того часу, як туди поткнувся – був приреченим.

Адже на місці Межигір’я сотні років стояв один із найдревніших монастирів – Свято-Преображенський. Він був особливий тим, що сюди на постриг у монахи йшли козаки, що зістарились. У 1935 році з Харкова перевели столицю Української СРСР до Києва, і тому потрібні були «правітельственні дачі». Ось і винищили монахів, а споруди монастиря стерли з лиця землі динамітом. Там, де гольф-клуб – був монаший цвинтар. Але це «посетітелю Афона» не стало перешкодою… Кажуть, сміливий був… Нікого не боявся – лише, що отруять… Звідси і такі лабораторії. А боятись треба було Божої кари. І вивчити біографії мешканців, тих, зведених на монаших келіях, дач, які сто років були закриті для народу. Далі лише факти про НОВОСЬОЛІВ МЕЖИГІР’Я.

Перший «ново-сьол» – «слуга народу», комісар Української Республіки та військовий воєначальник Іона Якір. Відомий тим, що утверджував радянську владу в Україні особливо жорстокими найманцями-китайцями. У 37-му розстріляний сам із усіма рідними братами та синами. Всіх було більше 10-ти. Дружина та сестра – зіслані на каторгу. Далі Павло Постишев — співорганізатор Голодомору в Україні. Розстріляний разом із рідними. Останніми роками йому ввижались вороги народу всюди – в розрізі ковбаси привиділась німецька свастика, тому наказав арештувати та стратити 300 продавців. Закінчив сам не краще.

Дружина та син – розстріляні. Далі ще один кат українського народу – Косіор. Генсек КПУ. Коли не зізнався, що «контрреволюціонер», витримав тортури, привели на очну ставку 16-річну доньку і на його очах згвалтували… Донька після цього кинулась під трамвай. Батька із рідними розстріляли.

Далі — Микита Хрущов. Відомий світу за «кузькину мать» із черевиком та вимогу вішати українських націоналістів публічно на шибеницях у центрах міст… Мабуть, більш легкою була його доля через каяття за диктатуру Сталіна, її повалення та дозвіл на церкви. Але сина та доньку все одно втратив при загадкових обставинах та шукав щастя із трьома жінками. Брежнєв наказував Семичасному, голові КГБ СРСР, знищити його фізично – підлаштувати катастрофу чи отруєння. Але той пам’ятав довгі роки дружби, тому його лише усунули із посади і зробили невиїзним почесним в’язнем на підмосковній дачі.

Далі Володимир Щербицький – наступний мешканець цих хоромів на уламках монастиря.

І переконаний атеїст. Його, як відомо, не вбили, він покінчив життя сам, повісившись… До цього втратив юного сина…

Ось основні мешканці цієї закритої від народу на сотню років місцини земних божків. Як бачите – долі трагічні. І в усіх – як під копірку! Вже відчув на собі цей фатум долі і сам Янукович..

Бо можна гратись із народом, брехати довірливим виборцям, вішати лапшу на вуха послам… Але з Богом не граються.

Найстрашніше, що ось так, на тих відкатах, а по-простому — вкрадених у народу коштах — виріс як на дріжджах не один такий моральний збоченець, якого більшість виборців країни уявляла месією для України і ще, на жаль, уявлятиме. Загугліть будинки і дачі наших перших і других, доморощених олігархів… Там також не менші території, заховані від народу кілометровими глухими парканами, та вражають сотнями гектарів території і тисячами квадратних метрів вілл… А в них не менші зали та золотий посуд на замовлення, «інкрустовані» меблі та люстри. І таких по світу ще по 4-5 – із власними літаками та яхтами.

І це – наші викормиші! Бо неймовірно і неможливо за десятки років чесно заробити такі капітали. Бо вони не Маски і не Джобси, не Гейтси і не Цукерберги, що створили світові марки, прориви в науці чи винаходи.

Вони ті, хто мав довгі руки і нахабні морди. І під нашу «робость» і рабську покору та байдужість заграбастав у нас і наших дітей все, що погано лежить. І навіть країну. Бо надра уже їхні, через «наругу» над Конституцією. ВР – їхня через просунутих лобістів, через підкуп вас гречкою, міністри їхні за «квотним принципом», і решта – прокуратури, поліції, інші служби і управління під пильним кумівським чи дружнім оком. І ця злочинна сітка мокрим рядном, як сказала б моя бабуся, накрила Україну.

По Межигір’ю ми тепер ходимо як господарі, навіть «прості смертні» їдять у бесідках шашлики, святкують весілля, просто валяємось на газонах, не вірячи щастю побачити і повірити, що таке можливе… Але чи походимо ми колись по інших дачах тих, хто збудував їх, обдираючи як липку державу і робить це сьогодні… Бо одним вілли і небувале збагачення на крові і війні – іншим горб кредитів від МВФ і власний газ із народних, за Конституцією, надр за захмарними цінами та знахабнілими чиновниками із преміями у 46 млн та зарплатами у 2-3 млн.

Скільки ще таких вілл, дач ти, мій багатостраждальний народе, дозволиш за рахунок твоїх податків збудувати із в.т. і воєнного збору, доки не зрозумієш, що вибирати треба зовсім не багатих мільйонерів-хазяїв із аморальними душами, а глибоковіруючих звичайних «пахарів»?..