Я, як професор права, прокурор із багаторічним стажем роботи, підготував свій висновок нікчемності і неприйнятності такого документа, який призвів би до руйнації світопорядку. Думаю, юридична спільнота України підтримає.

ЮРИДИЧНО-ЕКСПЕРТНИЙ ВИСНОВОК

щодо 28-пунктового документа, запропонованого Трампом для України

(побудовано на базі міжнародного права, практики врегулювання конфліктів і принципів світового порядку)

1. Загальна оцінка документа?

Документ подібного типу, який передбачає:

• територіальні поступки рф,
• капулятивні вимоги до України,
• обмеження суверенітету,
• заморожування війни без гарантій,
• втручання у внутрішні справи України,
• політичний контроль зовнішніх акторів над українською обороною та економічними рішеннями, є юридично неприйнятним документом і не відповідає жодному міжнародно-правовому стандарту, зафіксованому після 1945 року.

Такі «плани» суперечать:

• Статуту ООН (ст. 2(1), 2(4), 51),
• резолюціям ГА ООН 3314, 2625, 68/262, 77/229, 78/245,
• Декларації про принципи міжнародного права (1970),
• Міжнародній практиці невизнання агресії (Stimson Doctrine, політика невизнання окупації).

2. Аналіз документа за ключовими правовими блоками

2.1. Територіальні поступки та «мир в обмін на землю»

Правовий статус:

Абсолютно неприпустимо згідно з міжнародним правом.

Пояснення:

• жодна держава не має права пропонувати іншій змінити кордони під загрозою сили;
• агресор не може отримати вигоду від агресії;
• будь-яке «визнання» рф контролю над окупованими територіями — нікчемне (void ab initio).

Юридичні наслідки для України у разі підписання:

• автоматична втрата статусу потерпілої сторони;
• фактичне зняття відповідальності з рф;
• руйнування всіх міжнародних позовів;
• втрата претензій щодо контрибуцій та репарацій;
• міжнародне право перестало б працювати як інструмент захисту України.

2.2. Відмова від вступу в НАТО/обмеження обороноздатності

Правовий статус:

Пряме порушення ст. 51 Статуту ООН — права держави на самооборону.

Наслідки:

Україна юридично і фактично втратила б право на колективну безпеку.

Це створило б новий прецедент примусової нейтралізації держави у ХХІ столітті.

Подібна «нейтралізація» рівнозначна колоніальному режиму безпеки.

2.3. Зупинка контрнаступів / «визнання лінії фронту»

Правовий статус:

Грубе втручання у внутрішні справи суверенної держави (ст. 2(7) Статуту ООН).

Наслідки:

юридичне закріплення окупації;

втрата права на реінтеграцію територій мирним чи військовим шляхом;

фактичне визнання результатів злочину агресії.

2.4. Політичний контроль над внутрішніми рішеннями України

(обмеження оборонних закупівель, кадрових призначень, зовнішньої політики)

Правовий статус:

Порушення принципу повного суверенітету (ст. 2(1) Статуту ООН).

Такі умови юридично рівнозначні протекторату або зовнішньому управлінню.

Наслідки:

Україна втратила б суб’єктність на міжнародній арені;

неможливість укладати міжнародні договори без схвалення США чи рф;

повна руйнація статусу суверенної держави.

2.5. Примус до «прямих переговорів із рф»

Правовий статус:

Не відповідає жодному міжнародному стандарту, оскільки:

переговори під тиском — недійсні;

жертва агресії не зобов’язана вести переговори з агресором;

агресор не може ставати «гарантом» нової безпеки.

Наслідки:

легалізація рф як сторони, що має право на «вимоги»;

руйнування всієї системи санкцій;

фактичне зняття міжнародної ізоляції з рф.

2.6. Військові обмеження (заборона ракет, авіації, зброї дальньої дії)

Правовий статус:

Суперечить праву держави на оборону (ст. 51)

і порушує принцип паритету безпеки.

Наслідки:

Україна залишається без обороноздатності;

рф отримує стратегічну перевагу;

повторення сценарію 2014–2022 років.

3. Наслідки для світового порядку у разі підписання

3.1. Руйнування Статуту ООН

Прецедент показав би, що агресія вигідна і міжнародний порядок більше не працює.

3.2. Початок глобальної епохи силової зміни кордонів

Китай –Тайвань, Туреччина – Греція, Сербія – Косово, Іран – Ірак, Північна Корея — всі отримали б сигнал.

3.3. Кінець європейської системи безпеки

ЄС втрачає кордони, а НАТО — ефективність.

Польща, країни Балтії почали б діяти самостійно, окремо від США.

3.4. Підрив усіх правових інститутів

Гаага, ООН, ОБСЄ — повністю втрачають значення.

3.5. Перехід США з позиції лідера до позиції держави, що руйнує порядок

Це змінює геополітичний баланс і відкриває двері до домінування рф і Китаю.

4. Чи підлягає підписанню Україною? — НІ.

Документ не може бути підписаний Україною, тому що:

1. Суперечить Конституції України

ст. 2 (територіальна цілісність);

ст. 17 (обороноздатність);

ст. 65 (обов’язок захищати Вітчизну).

Суперечить Статуту ООН (насильницька зміна кордонів, заборона права на самооборону). Суперечить міжнародному гуманітарному праву

(неможливість ігнорувати військові злочини та геноцид).

2. Суперечить практиці невизнання анексії

(доктрина Стімсона, діє з 1932 року).

3. Створює загрози національному існуванню України

(порушення ius cogens — імперативних норм міжнародного права).

4. Є нікчемним документом, оскільки підписаний під примусом і загрозою продовження агресії.
5. Висновок

Документ із 28 пунктів, запропонований Трампом, є юридично нікчемним, антиконституційним та несумісним із міжнародним правом.

Підписання такого документа:

легалізує агресію рф,

знищує державність України,

руйнує європейську безпеку,

ставить під сумнів саму дію Статуту ООН,

створює небезпечний прецедент для всього світу.

Україна не має права ні підписувати, ні навіть розглядати такий документ як основу для переговорів.

Підписання такого документа лідерами держав не тягнуть за собою юридичних наслідків відповідно до діючого Міжнародного і національного права. Навіть тягнуть за собою відповідальність підписантів.

Микола Голомша