Преподобний Олексій народився в Римі в родині благочестивих Євфиміана та Аглаїди, які довго не мали дітей і щиро молилися Богові. Їхня молитва була почута – народився син Олексій.

З дитинства він вирізнявся побожністю: вивчав Святе Письмо, постив, роздавав милостиню, носив волосяницю. Після одруження, прагнучи служити Богові, таємно залишив дім і вирушив до Едесси.

Там Олексій роздав усе майно бідним і жив при церкві, харчуючись лише хлібом і водою, а милостиню віддавав нужденним. Щонеділі причащався. Через суворий подвиг змінився настільки, що навіть слуги батька не впізнали його.

Після 17 років життя в Едессі, коли люди почали його шанувати, він залишив місто й повернувся до Рима. Не впізнаний, оселився в домі батьків як убогий і ще 17 років терпів зневагу та глузування.

Перед смертю Олексій описав своє життя й попросив прощення. Після його кончини стало відомо, ким він був. Тіло святого урочисто поховали, а від його мощей відбувалися зцілення.

В Свято-Вознесенському чоловічому монастирі зберігається ікона з часткою святих мощей преподобного Олексія.