Вінницька громада попрощалася із полеглим захисником Іваном Капущаком.
Іван розпочав бойовий шлях у складі десантно-штурмових військ у зоні АТО/ООС, звідки повернувся зі статусом особи з інвалідністю внаслідок війни. Попри це, з перших днів повномасштабного вторгнення він рвався на передову. З червня цього року служив у 22-й окремій механізованій бригаді у званні старшого солдата, на посаді стрільця-снайпера виконував завдання на Курському напрямку.
Загинув 5 грудня. Йому було 40.
Іван народився у Полтаві, здобув фах помічника машиніста тепловоза, згодом отримав військову освіту. Із 2007 року проживав у Стадниці.
Калинівська громада попрощалася із померлим воїном Олександром Трикозом.
Трикоз Олександр помер під час несення служби із захисту нашої держави від російської агресії.
Вінницька громада попрощалася із Костянтином Штифураком – воїном із позивним «Режисер», знаним українським митцем.
Воїн став на захист держави з початком повномасштабного російського вторгнення. Служив у складі 54-ї окремої механізованої бригади на Донецькому напрямку. Був сержантом, командиром розвідувальної роти БпЛА підрозділу «Пекельні шершні». За мужність і відданість Україні нагороджений почесними відзнаками «Золотий хрест» і «Залізний хрест», а також медалями «За військову службу Україні», «За сумлінну службу» та «За зразкову службу». Загинув 14 грудня. Йому було 40 років.
Костянтин Штифурак народився 8 березня 1985 року у Вінниці. Навчався у ЗОШ №8 та ліцеї №7, з відзнакою закінчив історичний факультет ВДПУ, також режисерське відділення університету театру, кіно і телебачення. Працював на провідних національних телеканалах, очолював служби новин. У 2014 році заснував продакшн фірму «Babina».
У Северинівській громаді день жалоби за захисником Віктором Машталярем, 1968 року народження.
Віктор Машталяр був призваний на військову службу за мобілізацією 18 вересня. Служив солдатом-навідником у військовій частині у Первомайську.
11 грудня його життя обірвалося внаслідок важкої хвороби.
Своє життя за незалежність України віддав гніванчанин Олександр Юрчик.
Олександр народився 19 липня 1982 року. Навчався у Гніванській загальноосвітній школі № 2. Після школи здобував фахову освіту у Вінницькому технічному коледжі, а згодом — у Вінницькому національному технічному університеті.
Закінчив Гніванську музичну школу по класу баяна, грав на бас-гітарі, брав участь у численних конкурсах і фестивалях, був учасником вінницьких рок-гуртів.
Працював техніком-монтажником інтернет-мереж у Києві, Вінниці та рідній Гнівані, у провайдера «G-NET».
20 квітня 2023 року Олександр був мобілізований до лав Харківської територіальної оборони — 113 бригада, 125 батальйон. Боронив Україну на Харківщині поблизу населеного пункту Вовчанськ, а також на Донеччині — поблизу Курахового. Під час служби зазнав контузій. За мужність і відданість був нагороджений медаллю від командира військової частини та медаллю учасника бойових дій.
Старший солдат Олександр Юрчик помер 14 грудня 2025 року в лікарні внаслідок ураження організму хімічною зброєю, застосованою ворогом на лінії фронту.
Оратівська громада у жалобі – підтверджено загибель захисника України, жителя села Вербівка – Іллі Карпенка, 8 квітня 2004 року народження.
Ілля загинув 11 грудня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Куп’янськ Харківської області.
Хмільницька громада попрощалася із учасником АТО Анатолієм Роздорожнюком.
Чин прощання відбувся у селі Березна.
Анатолій Роздорожнюк, 1968 року народження, був учасником АТО, демобілізованим військовослужбовцем Збройних сил України. Він помер 19 грудня 2025 року.
До рідного дому в село Політанки Шаргородської громади повернувся полеглий воїн ЗСУ Владислав Кокуца.
Солдат Кокуца Владислав – стрілець-зенітник зенітного ракетного взводу механізованого батальйону, народився 1 квітня 1981 року в селі Політанки.
Захисник брав участь у бойових діях на найгарячіших напрямках фронту.
15 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині Владислав Кокуца загинув.
На Запорізькому напрямку фронту загинув 29-річний оператор БпЛА з Могилів-Подільської громади Олександр Патичишин.
14 грудня 2025 року під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України в Запорізькій області загинув солдат ЗСУ, оператор екіпажу безпілотних літальних апаратів Олександр Патичишин, 1996 року народження.
Стало відомо про загибель калинівчанина Віталія Медушевського.
Віталій народився 19 травня 1987 року в Калинівці. З дитинства захоплювався спортом, мріяв служити у силових структурах, однак через проблеми зі здоров’ям не зміг реалізувати свою мрію. Тому після закінчення ліцею №2 м.Калинівки вступив на навчання до Вінницького державного педагогічного університету на фізико-математичний факультет.
Віталій працював тренером одеського фітнес-клубу «Вища ліга», був суддею федерації практичної стрільби України, суддею-секундантом боксу, кікбоксу, інструктором.
З перших днів війни чоловік став на захист рідної землі. Служив у лавах ТРО, потім поповнив лави ЗСУ. Загинув воїн 9 липня 2025 року. Поховали Віталія у м.Одеса, де останнім часом він проживав.
Сумна звістка сколихнула жителів Тиврівської громади.
Підтвердився факт загибелі Михайла Ференца, який вважався безвісти зниклим.
Воїн загинув 10 вересня 2024 року під час артилерійського обстрілу поблизу н.п. Галицинівка Покровського району Донецької області.
Солдат, водій 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти, Михайло Ференц народився 28 серпня 1969 року, проживав у с. Жахнівка.
Бершадська громада зазнала ще однієї втрати: загинув житель села Баланівка – старший сержант Олександр Загарій.
Олександр народився 1 грудня 1988 року. Закінчив Баланівську загальноосвітню школу, після чого пройшов строкову службу в Збройних силах України. Із 2015 року добровільно став на захист Батьківщини, підписавши контракт, і десять років свого життя присвятив службі Україні. Він пройшов шлях війни від АТО до повномасштабного вторгнення.
Олександр служив командиром танка, старшим сержантом.
16 грудня 2025 року серце Олександра зупинилося у лікарні Одеси внаслідок важких поранень, отриманих під час бойових дій.
Мурованокуриловеччина в жалобі – своє життя віддав житель села Котюжани Володимир Волощук.
17 грудня 2025 року під час участі у оборонних діях, поблизу селища Малокатеринівка Запорізької області, від отриманих травм внаслідок влучання ворожого FPV-дрону загинув житель села Котюжани Володимир Волощук, 27.07.1976 року народження, старший сержант.
Володимир служив на посаді сержанта із матеріального забезпечення стрілецької роти 5 батальйону територіальної оборони.
Томашпільська громада попрощалася із загиблим воїном Юрієм Прищаком.
Юрій Іванович народився 6 травня 1972 року у Вапнярках. Після закінчення місцевої школи здобув фах тракториста у Тульчинському ПТУ, відслужив строкову службу, працював у Паланському колгоспі.
У липні 2025 року був мобілізований. Служив командиром відділення командно-штабних машин роти мобільних вузлів зв’язку.
8 грудня 2025 року під час виконання службових обов’язків у районі населеного пункту Западня Чугуївського району Харківської області військовий загинув.
Стало відомо про загибель жителя селища Вороновиця Олександра Тишкула, 13 січня 1986 року народження.
Навчався Олександр у Вороновицькій загальноосвітній школі №2, потім у ПТУ-14 у селищі Вороновиця на спеціальності сантехнік-газоелектрозварювальник.
Вперше Олександр був мобілізований ще у 2015 році.
За час служби неодноразово був нагороджений грамотами за самовідданість, сумлінне виконання службових обов’язків і старанність під час виконання бойових обов’язків у пункті Повітряних сил ЗСУ.
Олександр Тишкул – сержант, старший стрілець 3 аеромобільного відділення 3 аеромобільного взводу 2 аеромобільного батальйону в/ч А0281.
25.02.2022 року був призваний на військову службу Вінницьким РТЦК та СП Вінницької області. 30 квітня 2024 року перенаправлений служити на Сумський напрямок.
2 березня 2025 року Олександр офіційно був визнаний безвісти зниклим.
8.10.2025 року, стало відомо, що життя воїна обірвалося поблизу населеного пункту Мала Локня Суджанського району Курської області внаслідок штурмових дій противника.
Тульчинська громада втратила свого захисника Юрія Дідоренка, 5 жовтня 1987 року народження, жителя села Мазурівка.
Солдат Дідоренко Юрій служив гранатометником 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 2 механізованої роти 3 механізованого батальйону.
Під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Костянтинівка Донецької області нашого земляка було поранено FPV-дроном противника. Побратимам вдалося евакуювати бійця. Проте, на превеликий жаль, 13 грудня 2025 року в лікарні хоробре серце Героя зупинилось.
У село Подільське Тульчинської громади прийшло трагічне сповіщення про загибель Олександра Лобановського, 1 січня 1990 року народження.
Солдат Лобановський Олександр служив старшим стрільцем-вогнеметником 3 аеромобільного відділення 3 аеромобільного взводу 2 аеромобільної роти аеромобільного батальйону.
6 грудня 2025 року поблизу населеного пункту Котлине Покровського району Донецької області наш Герой-захисник загинув, прийнявши свій останній бій.
Вапнярська громада отримала трагічне сповіщення про втрату солдата Руслана Чистана.
Свій останній бій Руслан Анатолійович прийняв під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Покровськ Покровського району Донецької області 9 грудня 2025 року.
Підтвердився факт загибелі Вадима Чапалди, 26 грудня 1983 року народження, жителя села Стрільники Шпиківської громади.
Молодший сержант Чапалда Вадим служив кулеметником стрілецького відділення кулеметного взводу стрілецької роти стрілецького батальйону.
6 липня 2024 року поблизу населеного пункту Невельське Покровського району Донецької області захисник прийняв свій останній бій.
Зупинилось серце воїна з Гайсинського району Ярослава Дейнеки.
Народився Ярослав Олегович 7 лютого 1989 року в селі Гранів. Там він здобув освіту, працював на будівництві. Проживав із родиною у с. Краснопілка. Ярослав Дейнека працював у місцевому ліцеї оператором котельні.
24 січня 2023 року мобілізований до Збройних сил України. Служив у роті матеріального забезпечення 22 бригади в/ч А 4718. Підрозділ перебував на найважчих напрямках лінії зіткнення.
На війні загинув старший сержант із Хмільницької громади Андрій Заєць, 9 листопада 1991 року народження, старший сержант, житель села Широка Гребля.
Воїн загинув 31 липня 2024 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Водяне Донецької області. Тривалий час вважався зниклим безвісти.
На Покровському напрямку загинув Леонід Побігущий, 8 серпня 1973 року народження, житель села Іллівка Крижопільської громади.
Солдат Леонід Побігущий служив стрільцем-санітаром механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону.
Під час виконання бойового завдання, внаслідок штурмових дій противника, поблизу населеного пункту Архангельське Покровського району Донецької області Герой-захисник прийняв свій останній бій. Йому було 52 роки.
Калинівська громада зустріла “на щиті” загиблого Костянтина Островського.
До села Байківка назавжди повернувся відважний захисник України Костянтин Островський, який із 13 грудня 2023 року вважався безвісти зниклим.
Костянтин Островський народився 23 вересня 1981 року в смт Ярмолинці Хмельницької області. У 1995 році родина переїхала до Калинівки. Костянтин продовжив навчання у Калинівській загальноосвітній школі №2, потім – у Гущинецькому ВПУ №32. До початку повномасштабної війни працював різноробом на різних підприємствах. Після одруження з родиною оселився у селі Байківка.
Підтвердився факт загибелі воїна із Барської громади – Олексія Мірчука, 1989 року народження. Вважався зниклим безвісти.
Життя навідника аеромобільного відділення, старшого солдата Олексія Мірчука, жителя м. Бар обірвалося 15 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Мар’їнка Донецької області.
