Сергій Беспалько
Житель села Ясенівка Ярмолинецької громади. Солдат.
Сергій Беспалько загинув 4 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання. Це сталося у районі населеного пункту Родинське Покровського району Донецької області. Захисник віддав життя, обороняючи Україну від російської агресії.
Тимур Білоруський
Мешкав у Старокостянтинівській громаді. Народився 31 жовтня 1988 року.
Тимур Білоруський служив солдатом.
Він помер 9 грудня 2025 року у місці тимчасового розташування військового підрозділу в Харківській області.
Андрій Нестерук
Був жителем Славутської громади. Народився військовий у 1982 році.
Служив штаб-сержантом. Андрій Нестерук загинув у бою за Україну.
Сергій Овчарук
Житель села Красноставці Чемеровецької громади. Народився 10 серпня 1983 року.
У лютому 2023 року Сергій Овчарук добровільно вступив до лав Збройних сил України. Служив старшим навідником самохідної артилерійської бойової машини.
17 грудня 2025 року він помер під час перебування на бойовій позиції поблизу населеного пункту Курилівка Куп’янського району Харківської області.
У захисника залишилися батьки, дружина та троє синів.
Андрій Притуляк
Мешканець Красилівської громади. Народився у 1999 році.
Служив солдатом.
Андрій Притуляк помер 8 грудня 2025 року поблизу населеного пункту Миропілля Сумської області.
Валерій Сторчовий
На фронті загинув науковий співробітник Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Валерій Сторчовий.
Валерій Сторчовий присвятив роботі в музеї понад 30 років — свій професійний шлях він розпочав у 1992 році. За цей час працював на різних об’єктах заповідника, зокрема останнім місцем його роботи стала міська Ратуша.
Проживав у Кам’янець-Подільській громаді. Народився Герой у 1970 році.
Служив він старшим солдатом.
Свій останній бій Валерій Сторчовий прийняв 11 грудня 2025 року.
Віталій Гловюк
Волочиська міська рада повідомила про загибель Віталія Гловюка, жителя села Іванівка.
Воїн загинув 12 грудня 2025 року, захищаючи Україну.
Віталію було 30 років — він народився у 1995 році.
Володимир Дячук
У Шепетівській громаді в останню земну дорогу проводжали оператора безпілотних літальних апаратів, молодшого сержанта Дячука Володимира Валентиновича.
Володимир Дячук народився 24 січня 1991 року в селі Жилинці.
У 2020 році він підписав контракт зі Збройними силами України та брав участь в Антитерористичній операції на території Донецької й Луганської областей. Після року служби повернувся до мирного життя, працював охоронцем у Києві. Повномасштабна війна застала Володимира у столиці. Влітку 2022 року, повернувшись додому, він свідомо прийняв рішення знову стати до лав захисників України. 5 липня 2022 року був мобілізований.
Пройшов навчання, курси, опановував нові військові спеціальності, постійно вдосконалював свої знання та навички. Служив у різних бригадах на Сумщині, Харківщині, Запоріжжі та Донеччині.
За час служби був відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних сил України «Золотий хрест» та грамотою за сумлінну службу від 47-ї окремої артилерійської бригади.
Його серце зупинилося 14 грудня 2025 року у військовому шпиталі після тривалого лікування хвороб, набутих під час служби.
Герою навіки 34.
Михайло Новіцький
Деражнянська міська рада повідомила про загибель Михайла Новіцького, жителя села Зяньківці.
Старший солдат Михайло Новіцький загинув 11 грудня 2025 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Новоселівка Дніпропетровської області.
Олександр Баніта
19 грудня Ярмолинеччина провела в останню земну дорогу Олександра Баніту, уродженця села Кадиївка.
Олександр народився 27 жовтня 1986 року. Здобув фах механіка у Хмельницькому. Працював у СТОВ «Хорос-Плюс».
До лав ЗСУ Олександр долучився восени 2022 року добровільно. У квітні 2024 року зв’язок із ним обірвався. Понад рік родина жила з надією. Згодом тіло воїна ідентифікували за ДНК.
Олександр Баніта загинув 5 квітня 2024 року на Покровському напрямку. Йому було 37 років.
Сергій Зінчук
18 грудня у Шепетівці відбулося прощання зі штаб-сержантом Сергієм Зінчуком, 1981 року народження.
Він помер 17 грудня 2025 року. Військовий зазнав важких поранень під час служби, які забрали його здоров’я.
“Отримані важкі поранення забрали здоров’я воїна, навіть у тилу війна продовжувала ламати долю”, – розповіли у міськраді.
Микола Слободян
Громада Ярмолинець провела в останню путь Миколу Слободяна, який загинув під час виконання бойового завдання 12 грудня 2025 року поблизу населеного пункту Українське Чугуївського району Харківської області.
У червні 2024 року він приєднався до лав бойової родини 808-ї Дністровської окремої бригади підтримки. Проходив службу на посаді водія-сапера одного з інженерно-саперних підрозділів бригади, виконував завдання інженерної підтримки.
Микола Слободян був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України» та почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних сил України «Золотий хрест».
Богдан Фомнюк
Михайлівська громада повідомила про прощання із Богданом Фомнюком (01.07.1997 — 25.06.2023).
Довгий час рідні чекали на нього живим.
Богдан Фомнюк загинув 25 червня 2023 року. Йому назавжди 26 років.
Віктор Федоров
19 грудня Новодунаєвецька громада попрощалася із Віктором Федоровим, 1987 року народження.
Він був уродженцем Херсона, виїхав з окупації, оселився у Томашівці. Добровільно пішов боронити Україну.
Загинув 27 травня 2025 року. Йому було 38 років.
У нього залишилися дружина та маленький син.
Володимир Швалюк
Мешканці Старокостянтинівської тергромади провели в останню земну дорогу захисника, старшого сержанта Володимира Швалюка, 1986 року народження.
Він загинув 10 грудня 2025 року поблизу Вакалівщини Сумської області.
Поховали воїна у селі Решнівка.
Петро Щеглов
У Шепетівці попрощалися з гранатометником Петром Щегловим, 1977 року народження.
Він воював у складі 47-ї бригади. У червні 2024 року зник безвісти під час бою на Покровському напрямку.
Згодом підтвердили: воїн загинув 19 червня 2024 року.
Ігор Жорновий
Війтовецька громада повідомила про смерть Ігоря Жорнового — жителя села Бокиївка. Він народився 11 травня 1978 року.
До повномасштабної війни працював на цегельному заводі, у компанії «Вітагро», на цукровому заводі та в «Агробізнесі».
Із перших днів вторгнення разом Ігор із братом став на захист України, воював на Херсонському, Бахмутському та Донецькому напрямках.
У жовтні 2024 року під час служби на Лиманському напрямку переніс інсульт, після чого проходив тривалу реабілітацію. 17 грудня 2025 року серце військового зупинилося. У нього залишилися дружина, син і донька.
Василь Кравчук
Улашанівська громада сповістила про загибель Василя Кравчука, жителя села Іванівка, військовослужбовця військової частини А4808.
Із 26 липня 2025 року він вважався зниклим безвісти. Наразі громада отримала підтвердження про його загибель.
Дмитро Надточій
Кам’янець-Подільська міська рада повідомила про смерть Дмитра Надточія — солдата, 1981 року народження.
Дмитро проходив службу у Збройних силах України з 1999 року, відновив службу по мобілізації у 2015-2016 роках, а з лютого 2022-го боронив Україну в строю.
Військовий помер 17 грудня 2025 року, перебуваючи у відпустці по реабілітації.
Михайло Яневич
Старокостянтинівська громада сповістила про втрату Михайла Яневича, старшого сержанта, 1969 року народження.
Він помер 15 грудня 2025 року від поранень, отриманих під час бойових дій.
Сергій Бернашевський
У боях загинув Сергій Бернашевський, житель Орининської територіальної громади на Кам’янеччині.
Свій останній бій воїн прийняв 16 грудня 2025 року поблизу населеного пункту Тихе Синельниківського району Дніпропетровської області. Під час важких боїв отримав поранення, несумісні з життям.
Володимир Гавриленко
Під час проходження військової служби помер Володимир Гавриленко, старший солдат, житель села Жабинці Новоушицької громади. Його серце зупинилося 13 грудня 2025 року в Дніпропетровській області.
Володимир народився у 1975 році, навчався у Заміхівській школі та Говірському ПТУ, працював у сільському господарстві.
У 2015–2016 роках захищав Україну в зоні АТО, а з березня 2023 року служив за мобілізацією. У нього залишилися дружина, син та брат.
Михайло Ткачов
Втратою для Хмельницької області стала смерть Михайла Ткачова зі Старосинявщини.
Солдат Михайло Ткачов (позивний «Легенда») був важко поранений 10.12.2025 р. у результаті вибуху в районі вогневої позиції поблизу населеного пункту Діброва Синельниківського району Дніпропетровської області. 17 грудня 2025 року помер у шпиталі.
Михайло мав бойовий досвід ще з часів АТО і з перших днів повномасштабної війни перебував на передовій.
Мирослав Бойчук
Трагічна звістка надійшла і до Кам’янеччини. Загинув Мирослав Бойчук, 1978 року народження, житель села Песець Новоушицької громади.
Навчався у Говірському професійно-технічному училищі, здобув професію тракториста. Працював водієм великогабаритних транспортних засобів у господарствах громади.
Мирослав одним із перших став до лав Збройних сил після початку повномасштабного вторгнення.
Під час виконання бойового завдання у жовтні 2024 року на Покровському напрямку він зник безвісти. Нині рідні отримали підтвердження про його загибель.
Життя захисника обірвалося 28 жовтня 2024 року в Донецькій області.
Андрій Микитюк
Старосинявська громада втратила Андрія Микитюка, 1999 року народження, жителя села Яблунівка.
Андрій був мобілізований у серпні 2025 року. Служив розвідником-навідником розвідувальної роти.
Загинув 20 листопада 2025 року поблизу населеного пункту Родинське Покровського району Донецької області, виконуючи бойове завдання.
У захисника залишилися дружина Вікторія та двоє малолітніх синів.
Володимир Тарасюк
У Хмельницькому попрощалися з Героєм Володимиром Тарасюком.
Володимира Тарасюка мобілізували чотири місяці тому. Він проходив службу у складі 160-ї окремої механізованої бригади. 12 грудня 2025 року серце військовослужбовця зупинилося.
У Володимира Тарасюка залишилися мати та син. Захиснику назавжди 39 років.
Олександр Бєлогуров
Білогірська селищна рада повідомила страшну звістку. Після чотирьох місяців невідомості “на щиті” повертається Герой Олександр Бєлогуров. Він був мешканцем села Квітневе.
Захисник ніс військову службу в Херсонській області. 7 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання зв’язок з бійцем обірвався.
Увесь цей час рідні та близькі сподівалися на краще, однак отримали трагічну звістку. Воїн загинув на лівому березі Дніпра, поблизу поселення Херсонські дачі.
Денис Роздобутько
Чемеровецька територіальна громада у скорботі з приводу передчасної смерті військовослужбовця Збройних сил України Дениса Роздобутька. Він проживав у селі Кочубіїв.
Денис народився 9 вересня 1982 року в селі Каменоломня Сакського району Автономної Республіки Крим. Згодом родина переїхала на постійне проживання на Чемеровеччину, у Кочубіїв, рідне село батька.
Денис опанував професію тракториста. Працював спочатку на місцевому сільськогосподарському підприємстві, згодом на автозаправній станції.
25 жовтня 2025 року Денис Роздобутько був мобілізований до лав Збройних сил України. Пройшов військову підготовку та служив у одному з військових підрозділів. Але стан здоров’я у чоловіка погіршився. Денис проходив лікування у Закарпатському обласному госпіталі. Згодом був направлений додому у відпустку для відновлення. Проте хвороба виявилася сильнішою за нього. Після п’яти днів у реанімаційному відділенні серце Героя зупинилося. Йому назавжди 43.
Юрій Козленко
Меджибізька громада провела в останню земну дорогу захисника Юрія Козленка, який 6 січня 2025 року зник безвісти під час виконання бойового завдання. Нині офіційно підтверджено його загибель.
Юрій народився 26 листопада 1989 року в селі Ставниця Летичівського району.
Працював у ТОВ «Ольгерд», згодом – на фермі. Тривалий час працював охоронцем у Хмельницькому рибгоспі.
У жовтні 2024 року захисник став на захист рідної землі. Проходив службу на Курському напрямку, в районі населеного пункту Погребки…
Олександр Марущак
Підтвердилася загибель Олександра Марущака, 1985 року народження. Він був родом із міста Нетішин, однак для вічного спочинку рідні обрали землю Меджибізької громади — село Требухівці.
Олександр вважався безвісти зниклим із 15 травня 2024 року. Востаннє він перебував у районі села Стариця на Харківському напрямку.
Тривалий час рідні, близькі жили надією, чекали та молилися. На жаль, війна знову забрала життя тих, хто став на захист України.
