Останнім часом Департамент юстиції США активно публікував “файли Епштейна” – численні документи про діяльність сексуального злочинця Джеффрі Епштейна та його оточення.

Серед осіб, які в різний час контактували з Епштейном і фігурують у матеріалах, – політики (зокрема Дональд Трамп), члени королівських родин, відомі бізнесмени, науковці та зірки шоубізнесу.

Одне з найдетальніших свідчень про сексуальне рабство в системі Епштейна залишила одна з постраждалих – Вірджинія Джуффре.

Разом із журналісткою Емі Воллес вона описала пережите у книзі Nobody’s Girl: A Memoir of Surviving Abuse and Fighting for Justice, що вийшла посмертно у жовтні 2025 року.

Ось свідчення на основі матеріалів BBC, CBS News і The Arts Fuse.

З дитинства дівчинку ґвалтував батько, далі вона кинула школу і потрапила до реабілітаційного центру. Звідти втекла.

Мати відправила її до підліткової “реабілітаційної програми”, де дівчинка зазнавала психологічного насильства. У 1998 році Вірджинія знову втекла. На лімузині її підібрав власник ескорт-агентства.

Чоловік “подарував” дівчину своєму другові, та у 1999 році того заарештували, коли він був із нею в ліжку. Поліція повернула 16-річну Вірджинію додому.

На той час батько Вірджинії обслуговував кондиціонери й тенісні корти у клубі Мар-а-Лаго, що належав Дональду Трампу. У 2000 році він влаштував туди доньку – працювати черговою в роздягальні за 9 доларів на годину. Вірджинії подобалася робота, і вона міркувала над тим, щоб стати масажисткою.

Одного разу, коли вона сиділа за стійкою й читала підручник з анатомії, до неї підійшла жінка і запитала: “Ти цікавишся масажем?”. Британський акцент жінки асоціювався у Вірджинії з вимовою героїні Меррі Поппінс. Насправді перед нею була Ґіслейн Максвелл – партнерка і спільниця Епштейна, яка організувала вербування до мережі торгівлі людьми.

Максвелл сказала Вірджинії, що давній член клубу хоче масаж, і якщо він залишиться задоволений, то оплатить їй навчання. Того ж вечора батько відвіз Вірджинію до маєтку Епштейна і поїхав.

Дівчина згадує, що стіни були вщерть завішані фотографіями й картинами оголених жінок. Максвелл повела її у кімнату з масажним столом, на якому лежав оголений Джеффрі.

“Побачивши оголені сідниці Епштейна, я подивилася на Максвелл у пошуках підказки. Я ніколи раніше не отримувала масажу, не кажучи вже про те, щоб робити його. Але я все ж подумала: хіба він не має бути накритий простирадлом?” – пише жінка.

процесі Епштейн ставив Вірджинії запитання інтимного характеру. Коли він запитав про її перший сексуальний досвід, Вірджинія сказала, що зазнала насильства з боку друга сімʼї, втекла і жила на вулиці. Він відповів, що йому подобаються “погані дівчата”.

Того ж вечора Максвелл примусила дівчину до орального сексу з Епштейном. Дівчині заплатили 200 доларів та покликали повторити “масаж”.

“З першої зустрічі Епштейн хотів, щоб я сприймала його як наставника, а не кривдника”, – пише жінка.

Дворецький мовчки відвіз її додому. Вірджинія згадує, що годину проплакала в душі, але вважала винною саму себе. “Невже всі хотітимуть від мене тільки сексу?” – думала вона.

За словами жінки, Епштейн умів цілеспрямовано знаходити й приваблювати вразливих дівчат. Попри пережите насильство, багатьох із них “втягували” гроші, можливість жити в хорошій квартирі, подорожувати до гламурних місць, а також обіцянки оплатити навчання.

“Ми були дівчатами, про яких ніхто не дбав, а Епштейн вдавав, що дбає”, – пише жінка.

Час від часу Епштейн показував їй фотографію її молодшого брата, коли той ішов до школи. Фінансист вихвалявся своїми звʼязками у поліції та наказував “нікому не розповідати, що відбувається в цьому домі”.

Водночас, як розповіла співавторка книги, Епштейн просив Вірджинію вкладати його спати, гладити по голові, робити масаж без сексу. Тоді він казав їй, що вона його улюблениця.

“Найгірше з того, що Епштейн і Максвелл зробили зі мною, було не фізичним, а психологічним. З самого початку мене виховували так, щоб я стала співучасницею власного знищення.

9 серпня 2000 року Вірджинії виповнилося 17 років, і Епштейн почав брати її з собою в подорожі на приватному літаку – до Нью-Йорка, Лондона, Парижа, Каліфорнії, Нью-Мексико та на свій приватний острів. На острові Сент-Томас він втягнув її у вербування місцевих дівчат.

Вірджинія попереджала кожну з них, чого очікувати, але згодом усвідомила, що також відіграла роль у злочинах.

“Те, що я попереджала, не зменшує потворної правди: коли я націлювалася на дівчат, які були голодні або бідні, я знала, що експлуатую їхню вразливість. Я знаю їхній біль і ніколи не пробачу собі того, що відіграла роль у його спричиненні”, – зізнається авторка книги.

До 2000 року Вірджинію спочатку “передали” чоловікові, якого вона називає “Мільярдер номер один”, та його вагітній дружині. Згодом дівчину “віддали” науковцям, зокрема покійному Марвіну Мінськи з Массачусетського технологічного інституту, і політикам, серед яких колишній губернатор Нью-Мексико Білл Річардсон.

Серед міжнародних клієнтів були також “відомий колишній прем’єр-міністр”, чиє імʼя Джуффре побоялася називати, французький модельний агент Жан-Люк Брюнель і принц Ендрю – брат короля Чарльза ІІІ.

Одного разу Епштейн сфотографував Вірджинію та принца Ендрю на її камеру FunSaver. Багато років по тому фото стало знаменитим і його використали як доказ у судових процесах.

Зі слів Вірджинії, британський монарх тричі ґвалтував її, коли їй було 17 років. Вона навіть описує оргію за його участі:

“Епштейн, Енді, приблизно 8 інших молодих дівчат і я займалися сексом разом. Всі інші дівчата, мабуть, були молодші за 18 років і не розмовляли англійською. Епштейн сміявся з того, що вони не могли по-справжньому спілкуватися, казав, що з такими дівчатами найлегше ладнати”.

Невдовзі після “оргії” Джуффре погано почувалася: у неї зʼявилися нерегулярні кровотечі, біль у животі. Епштейн відвіз її до лікарні, дівчину завели до оглядової кімнати, але після уколу знеболювальних вона нічого не пам’ятає.

Після втручання дівчина помітила слід від розрізу біля пупка. Джеффрі Епштейн сказав їй, що у неї стався викидень. Водночас одна з інших дівчат у домі Епштейна припустила, що їй зробили операцію через позаматкову вагітність.

За її словами, з часом Епштейн зацікавився садомазохізмом і почав експериментувати з батогами, кайданами та іншими знаряддями тортур.

“Сеанс за сеансом він розігрував різні фантазії, де я була жертвою”, – пише вона.

Ланцюги й пристрої, які застосовував Епштейн, завдавали дівчині такого сильного болю, що вона молилася знепритомніти.

У 2002 році, коли Вірджинії мало виповнитися 19 років, Епштейн зажадав, щоб вона народила дитину для нього і Максвелл. За її словами, саме ця вимога остаточно підштовхула її до втечі. Вона сказала, що погодиться лише після того, як вони виконають обіцянку оплатити її професійне навчання.

Її записали до масажної школи ITM в Таїланді на вісім тижнів. Максвелл забронювала переліт і чотиризірковий готель, але наказала Вірджинії завербувати й привезти з собою дівчину, яку вибрав Епштейн.

Уже через два тижні Вірджинія покинула школу, щоб вийти заміж за 26-річного австралійця Роберто Антоніо Джуффре. Дівчина взяла прізвище чоловіка, переїхала з ним до Сіднея та змінила номер телефону, але не могла легально працювати там і страждала на важкий ПТСР.

У шлюбі Вірджинія народила трьох дітей. Після народження другого сина у 2007 році жінка вперше звернулася до психотерапевта, а потім – до Департаменту юстиції США. У травні 2009 року вона подала позов проти Епштейна під псевдонімом. Та далі мирової угоди на суму 500 тисяч доларів справа не зайшла.

Лише народження дівчинки у 2011 році стало для неї поштовхом публічно розповісти про пережите.

Журналістка британського таблоїда Daily Mail Шерон Черчер знайшла Вірджинію, і та розповіла про старий знімок із принцом Ендрю. Згодом News of the World опублікували фото Епштейна й принца Ендрю, що йдуть Центральним парком, із заголовком “Принц Енді та педофіл”.

Фото стало останньою краплею. У березні 2011-го 26-річна Вірджинія Джуффре стала першою постраждалою від рук Епштейна, яка назвала себе справжнім імʼям у Sunday Mail.

Жінка продовжувала свідчити проти Епштейна та інших впливових кривдників, обʼєднуючи вцілілих. У липні 2019 року Джеффрі Епштейна заарештували за підозрою в торгівлі неповнолітніми, але у вже серпні – знайшли мертвим у камері.

Тим часом його спільниця Максвелл переховувалась. Її схопили лише у 2020 році, а ще через рік – засудили до 20 років увʼязнення.

У червні 2021 року Вірджинія прилетіла до Парижа, щоб дати свідчення проти модельного агента Жана-Люка Брюнеля, який переховувався після смерті Епштейна. Зрештою, його заарештували, звинуватили у зґвалтуванні неповнолітніх і увʼязнили.

У 2022 році Ендрю позбавили деяких військових титулів, але він залишився принцом. Наступного місяця у медіа зʼявилася інформація про мирову угоду Ендрю з Джуффре, а Жана-Люка Брюнеля знайшли мертвим у тюремній камері.

25 квітня 2025 року Вірджинія померла. Офіційна версія – самогубство. Хоча це може бути вбивством. Того ж року король Чарльз позбавив свого брата Ендрю усіх звань і титулів.

У своїй книзі Вірджинія Джуффре закликає до покарання владних кривдників, які вважають себе вищими за закон, та просить не вірити людям, які тісно спілкувалися з Епштейном, але пізніше заперечували свою участь у злочинах.

“Не дайте себе обдурити тим із кола Епштейна, хто каже, що не знав, чим він займався. Кожен, хто проводив із Епштейном бодай якийсь час, бачив, як він торкався дівчат так, як ви ніколи не хотіли б, щоб якийсь слизький стариган торкався вашої доньки. Вони можуть казати, що не знали, що він ґвалтував дітей. Але сліпими вони не були”, – пише вона.

Серед ґвалтівників Вірджинія називала не лише принца Ендрю та Жана-Люка Брюнеля, а й Марвіна Мінського, науковця з MIT; Білла Річардсона, колишнього губернатора Нью-Мексико та “мільярдерів номер Один, Два і Три”. Однак ці люди, за словами жінки, заперечували будь-яку причетність до мережі експлуатації, створеній Епштейном.

“Навіть ті чоловіки, які не користувалися “послугами”, які пропонував Епштейн, могли бачити оголені фотографії на стінах його будинків і оголених дівчат на його островах або біля його басейнів. Епштейн не просто не приховував того, що відбувалося – він отримував певну насолоду від того, що змушував людей це бачити.

Днями у США опублікували нову порцію “файлів Джеффрі Епштейна” – листувань засудженого за сексуальні злочини фінансиста, чий острів для оргій відвідували сотні знаменитостей та впливових людей.

Нові матеріали викривають контакти Епштейна, зокрема, з відомими науковцями, серед яких є проросійський блогер і мовознавець Ноам Чомскі.

Ноам Чомскі (також читається як Хомський, оскільки його батько родом з України) – лінгвіст, політичний активіст, літератор, колишній професор мовознавства Массачусетського технологічного інституту (МІТ), анархіст.

Згідно з документами, Ноам Чомскі продовжував листування з Епштейном навіть після звинувачень 2008 року. Зокрема, у листі 2015 року Епштейн пропонував Чомскі “знову” скористатися своєю квартирою в Нью-Йорку або знову відвідати його у Нью-Мексико.

Wall Street Journal раніше також порушував питання про фінансові зв’язки між Чомскі та Епштейном.

До речі, Чомскі – відомий пропагандист, який у 2022 році засудив вторгнення Росії в Україну і назвав його “злочином агресії”, але потім поширював пропагандистські твердження. Мовляв, Україна має бути нейтральною країною, у війні нібито винен не лише Путін, а й НАТО, а Крим – історично російська територія. Інші скрєпи «руского міра».

Лоуренс Максвелл Краусс — америко-канадський фізик-теоретик та космолог. Професор-засновник Відділу земних та космічних досліджень Університету штату Аризона.

Документи містять понад 50 електронних листів між ним та Епштейном. Епштейн був фінансовим донором Origins Project при Університеті штату Аризона на той час, коли проєкт очолював Краусс.

Особливо резонансним став лист 2018 року, в якому Краусс просив Епштейна порадити, як реагувати на звинувачення у сексуальних домаганнях, що тоді розглядалися університетом. Епштейн порадив йому применшувати звинувачення до “безглуздих”.

У 2018 році Лоуренса виключили з дорадчої групи Scientific American після висунутих проти нього обвинувачень.

Мартін Андреас Новак – професор математики та біології Гарвардського університету, відомий своїми роботами з еволюційної динаміки, також згадується серед адресатів листів Епштейна.

Епштейн надавав фінансову підтримку окремим науковим програмам у Гарварді, зокрема Програмі еволюційної динаміки, якій він пожертвував 6,5 мільйона доларів.

Джоїчі Іто – колишній директор MIT Media Lab

Іто фігурує у листуванні як один із тих, хто підтримував регулярний контакт з Епштейном. Раніше Іто вже публічно вибачався за прийняті від Епштейна кошти, від яких MIT згодом дистанціювався.

Серед клієнтів засвітились і інші відомі особи.

Особливо цікавою для громадськості є роль Трампа у житті Епштейна. Відомо, що чоловіки були знайомі у 1990-х і на початку 2000-х, відвідували ті самі заходи у Флориді та Нью-Йорку. У 2005-2007 роках між ними стався конфлікт, після якого Трамп начебто заборонив Епштейну відвідувати його клуб Mar-a-Lago.

Американські прокурори не висували проти Трампа жодних обвинувачень у справі Епштейна, але листування показують імовірний зв’язок Трампа із жінками, яких експлуатував Епштейн.