Я реально в шоці від кількості коментаторів, які ниють за Венесуелу, витягують з нафталіну «міжнародне право», «суверенітет», «ООН має засудити» і ще купу мантр з 2013 року, ніби ми досі живемо у світі рожевих поні та круглих столів.
Складається враження, що частина суспільства просто не прийняла реальність, у якій ми живемо вже четвертий рік повномасштабної війни.
Давайте без ілюзій. По фактах. Чітко. Без соплів.
Венесуела — це не “десь там нейтральна країна”.
Венесуела:
- офіційно підтримує росію;
- публічно схвалила напад рф на Україну;
- визнає окуповані території та повторює російські наративи про «НАТО», «нацизм» і «історичні землі»;
- є стратегічним союзником кремля у Латинській Америці;
- входить у антизахідний блок разом з Іраном, КНДР та Китаєм.
Це не емоції. Це заяви Мадуро, голосування, дипломатичні кроки, економічна та військова співпраця.
Венесуела — наш ворог.
Крапка.
І тепер найважливіше.
Усі ці розмови про «міжнародне право» сьогодні звучать як цитування Біблії перед гопниками, які вже тримають тебе за куртку і вирішують, скільки зубів ти залишиш на асфальті.
Третя світова вже йде.
Вона просто не виглядає так, як у фільмах 90-х.
Це війна блоків:
- росія,
- Іран,
- Північна Корея,
- Венесуела,
- Китай (поки обережно, але системно) проти Заходу і проти нас.
І давайте чесно:
- ці країни НЕ визнають міжнародне право;
- вони апелюють до нього лише тоді, коли їм вигідно;
- самі ж порушують його щодня, масово і демонстративно.
ООН?
ООН мертва.
Мертва ще тоді, коли не змогла:
- зупинити Крим,
- зупинити Донбас,
- зупинити повномасштабне вторгнення,
- навіть назвати агресора агресором без «занепокоєння».
Світовий порядок, у якому правила працювали — закінчився.
Його знищили ті, хто тепер прикривається цими ж правилами.
Право сили повернулося.
Подобається нам це чи ні — це вже не має значення.
Тепер — ключове.
Атака на Венесуелу, усунення режиму Мадуро — це НЕ “просто геополітика”.
Це:
- удар по російській логістиці;
- втрата союзника-бензоколонки;
- мінус фінансування, мінус вплив, мінус тил;
- сигнал усім іншим диктатурам, що “сидіти тихо” вже не варіант.
Це те саме, як коли СРСР у кінці свого існування втрачав вплив у Східній Європі, один режим за одним — і система сипалась.
Росія зараз проходить той самий шлях.
І так, це прямо стосується України.
Бо:
- війська Венесуели тепер НЕ поїдуть воювати проти нас, як це зробила Північна Корея;
- менше ресурсів — менше ракет, менше дронів, менше снарядів;
- кожен вибитий союзник кремля — це збережені життя українців.
Це не «гарні фото в інтернеті».
Це не «чиясь війна десь далеко».
Це мінус один цвях у труну російської імперії.
І далі буде більше.
Іран — наступний.
І це логічно.
Бо вісь зла ламають по черзі, а не всі одразу.
Тому коли я бачу, як хтось із серйозним виглядом засуджує удари по Венесуелі, прикриваючись «мертвим міжнародним правом», я хочу спитати:
Ви взагалі усвідомлюєте, у якій реальності ми живемо?
Ви хочете виграти війну — чи залишитись морально правими у братській могилі?
Бо для мене відповідь проста.
Життя українців важливіше за паперові правила, якими десятиліттями прикривалися міжнародні злодії, диктатори і вбивці.
Хто стоїть з росією — той проти нас.
І кожен удар по них — це удар на наш захист.
Пора вже прокинутись.
https://www.facebook.com/reel/738911781875217
Віталій Криган
