Внаслідок удару FPV-дрона на фронті загинув прикордонник з Томашпільської громади Павло Галанець, 23 квітня 1993 року народження, житель села Комаргород.
Солдат Павло Галанець служив інспектором прикордонної служби 3 категорії – водієм відділення підвозу першого відділу прикордонної служби (тип С) розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів першої прикордонної комендатури швидкого реагування розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів Головного відділу безпілотних авіаційних систем 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України.
12 вересня 2025 року внаслідок удару FPV-дрона в районі населеного пункту Костянтинівка Донецької області, наш Герой-захисник прийняв свій останній бій.
Глуховецька громада у скорботі: загинув воїн НГУ «Азов» Олександр Кальчук, житель селища Бродецьке.
Олександр був старшим солдатом, оператором безпілотних літальних апаратів, військовослужбовцем Національної гвардії України, підрозділу «Азов».
Захисник загинув 8 січня 2026 року під час виконання бойового завдання зі стримування збройної агресії російської федерації в районі населеного пункту Світле Покровського району Донецької області.
Йому було лише 26 років.
Вінницька громада попрощалася із полеглим захисником Дмитром Гриневичем.
Він добровільно став до лав Збройних сил України у перший день повномасштабного вторгнення. Служив у Вінницькій теробороні, воював на найгарячіших ділянках фронту, зокрема Херсоні, Кринках, Вугледарі. Останнім місцем служби стала 414-та окрема бригада безпілотних систем «Птахи Мадяра», де мав позивний «Чайка» та виконував бойові завдання водієм-електриком екіпажу БпАК.
Загинув 2 січня. Йому було 35 років.
Дмитро народився 30 січня 1990 року у Вінниці, навчався у школі №27, займався підприємницькою діяльністю. Уже під час служби одружився і став батьком доньки.
До Погребищенської громади «на щиті» повернувся кулеметник відділення охорони 1 взводу охорони 3 роти охорони 2 батальйону охорони військової частини Державної спеціальної служби, солдат Віктор Парсяк, 23.06.1973 р.н., житель с. Довгалівка.
У селі Довжок провели навіки авіаційного спеціаліста – сапера 4 відділення безпілотних авіаційних комплексів типу «камікадзе» взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів спеціального призначення батальйону безпілотних систем військової частини оперативно-тактичного з’єднання – 1 корпусу Національної гвардії України «Азов», молодшого сержанта Богдана Шевчука.
Він народився 21 квітня 1992 року в селі Довжок Погребищенського району Вінницької області. Навчався у Погребищенській школі №4, потім у ВПУ №42 міста Погребище за спеціальністю електрогазозварник, водій транспортних засобів категорії С. Працював у місті Київ. 28 березня 2023 року був призваний по мобілізації до військової частини Національної гвардії України 3028 міста Калинівка. Двічі був поранений.
6 січня 2026 року біля населеного пункту Світле Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання Богдан героїчно загинув.
«На щиті» повернувся додому навідник десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти 2 аеромобільного батальйону солдат Михайло Блоха, 29.10.1990 року народження, житель с. Плисків, який із 20 жовтня 2023 року вважався зниклим безвісти.
Михайло народився 29 жовтня 1990 року в селі Плисків Погребищенського району Вінницької області. Навчався у Плисківській загальноосвітній школі, потім у Іллінецькому державному аграрному коледжі та у Білоцерківському аграрному університеті.
Прийнятий на військову службу 5 травня 2023 року по мобілізації. Навідник десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти 2 аеромобільного батальйону солдат Михайло Блоха загинув 20 жовтня 2023 року біля населеного пункту Бахмут Бахмутського району Донецької області.
Живим коридором зустріла Літинська громада полеглого Героя.
6 січня 2026 року під час виконання бойового завдання по стримуванню російського агресора в районі населеного пункту Великий Бурлук Куп’янського району Харківської області, внаслідок атаки ворожого БПЛА загинув старший водій розвідувальної роти в/ч А 5000/, старший солдат ЗСУ Ярослав Мельник, 1985 року народження.
Підтверджено загибель захисника України із Оратівської громади.
У селище Оратів «на щиті» повернувся Олег Соловей, 1991 року народження, стрілець-санітар мотопіхотного відділення.
Олег загинув 26 листопада 2024 року під час виконання службового обов’язку поблизу селища Петрівка Покровського району Донецької області.
У вічність відійшов ще один воїн – Станіслав Кондратюк, житель с. Стара Прилука, 1978 року народження.
Станіслав був призваний на військову службу 21.07.2025 року. Служив командиром відділення штабних машин.
Загинув старший сержант С.Кондратюк 2 січня 2026 року під час проходження військової служби в районі населеного пункту Велика Гомільша.
На Шаргородщину повернувся полеглий Герой із села Козлівка Руслан Вертогрук.
Чоловік народився у селі Козлівка 25 грудня 1990 року.
На фронт Руслан пішов добровольцем, був стрільцем-помічником гранатометника.
26 травня 2023 року родина отримала сповіщення про те, що військовий зник безвісти під час штурмових дій противника поблизу населеного пункту Первомайське.
Могилів-Подільська громада попрощалася із воїном-захисником Сергієм Туранським, 1979 року народження.
Головний сержант, командир взводу матеріального забезпечення понтонно-мостового батальйону С.Туранський був воїном із великим бойовим досвідом — він пройшов АТО та став на захист України ще у 2014 році.
Загинув 7 січня 2026 року під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Куп’янськ на Харківщині.
Ямпільська громада зустріла «на щиті» загиблого воїна – В’ячеслава Тоболу, 9 листопада 1992 року народження, жителя села Качківка.
Більше року воїн вважався зниклим безвісти. Тепер підтвердилась загибель захисника: інспектора прикордонної служби 2 категорії – механіка-водія першого відділення інспекторів прикордонної служби третьої прикордонної застави відділу прикордонної служби Могилів-Подільський (тип С) 24 прикордонного загону ім. Героя України ст. лейтенанта В. Семенова Державної прикордонної служби України сержанта В’ячеслава Тоболи, вірного присязі та українському народові. Виконуючи бойове завдання у бою за Україну, її свободу та незалежність, загинув 22 грудня 2024 року в районі населеного пункту Ніколаєво-Дар’їно (рф).
На війні загинув захисник із Козятинської громади Микола Данильченко.
Під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Гірник Покровського району Донецької області загинув захисник України Данильченко Микола Васильович, 1989 року народження.
На Покровському напрямку загинув житель селища Бродецьке Глуховецької громади – захисник Віктор Мамотько.
Мамотько Віктор Васильович, старший сержант Державної прикордонної служби України, позивний «Сенсей», проходив службу у 105-му прикордонному загоні імені Князя Володимира Великого. За час служби боронив Україну на Чернігівському, Бахмутському, Куп’янському та Покровському напрямках.
Герой загинув 4 січня поблизу населеного пункту Вільне на Покровському напрямку під час штурмових дій військ рф. Віктору Мамотьку назавжди залишиться 27 років.
Загинув захисник з Уладівки Володимир Савченко.
5 січня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Дудчани Бериславського району Херсонської області загинув український військовослужбовець, житель Уладівки Володимир Савченко, 1996 року народження.
Володимир народився 30 вересня 1996 року в селі Уладівка. Навчався у місцевій школі, згодом — у Вінницькому транспортному коледжі та Вінницькому національному технічному університеті. До мобілізації працював у Вінницькому хабі компанії “МХП-Зернопродукт”.
Із осені 2025 року Володимир став до лав захисників України та боронив державу від російських загарбників.
Громада Хмільниччини зустріла «на щиті» полеглого воїна Олександра Проня.
До свого рідного дому в селі Великий Митник «на щиті» повернувся Пронь Олександр Іванович, 29 листопада 1985 року народження, старший солдат, мешканець Великомитницького старостинського округу.
Український захисник загинув 26 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Гуляйполе Пологівського району Запорізької області, віддавши життя за свободу і незалежність України.
Війна забрала життя захисника України Юрія Марченка з Бродецького.
1 січня 2026 року під час несення військової служби помер захисник України — Юрій Марченко, 1978 року народження, житель селища Бродецьке Глуховецької громади.
Юрій був призваний до лав Збройних сил України 15 серпня 2024 року за мобілізацією. Служив механіком підрозділу військової частини А4689.
Бершадська громада втратила ще одного захисника України.
Під час виконання бойового завдання загинув житель села Яланець — солдат, гранатометник 1 відділення гранатометного взводу 1 механізованого батальйону Анатолій Лавренюк, 1979 року народження.
Анатолій Олексійович був призваний на військову службу у лютому 2025 року.
1 січня 2026 року поблизу населеного пункту Кіндратівка Сумського району Сумської області він загинув від поранень, несумісних із життям.
Тростянеччина віддала шану Євгену Бреславському, 1986 року народження, жителю села Нова Ободівка.
Євген Сергійович проходив службу на посаді старшого стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони батальйону охорони військової частини Т0320 регіонального управління «Південь» Державної спеціальної служби транспорту.
Євген Бреславський загинув 1 січня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Підсереднє Куп’янського району Харківської області.
Луко-Мелешківська громада повідомила про те, що загинув призваний на військову службу житель села Прибузьке, старший солдат Леонід Ткачук, 1981 року народження.
Він служив у лавах Збройних сил України, був водієм 80 десантно-штурмової бригади та гідно виконував свій військовий обов’язок.
Райгородська громада повідомила про смерть захисника України – Бориса Зозулі.
Борис Васильович народився 11 червня 1966 року в селі Рубань. Навчався у Рубанській школі та у Немирівському ПТУ. Разом із дружиною виховали трьох синів.
Із 2014 року Борис Васильович разом із двома синами брав участь в АТО.
Із перших днів повномасштабного вторгнення всі троє стали на захист України.
На жаль, один із синів загинув, а другий – зник безвісти. У зв’язку із цими трагічними подіями Борис Васильович був звільнений із військової служби.
7 січня 2026 року Борис Васильович помер, перебуваючи на лікуванні у Гайсинській центральній районній лікарні.
Нові втрати у Піщанській громаді.
4 січня 2026 року перестало битись серце Віталія Дмитришина, 22 травня 1988 року народження, уродженця села Яворівка.
Призваний на військову службу Білгород-Дністровським РТЦК та СП Одеської області, солдат Дмитришин Віталій служив кулеметником 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону.
На фронті загинув вінничанин Вадим Товпіщук – боєць батальйону поліції особливого призначення “Стрілецький” ГУНП у Вінницькій області.
Життя старшого сержанта поліції обірвалось 8 січня на Донеччині, де він разом із побратимами давав відсіч та стримував російську агресію проти України.
Вадим Товпіщук 15 років служив на захисті правопорядку в поліції охорони, з них 1,5 року був бійцем батальйону поліції особливого призначення “Стрілецький” ГУНП у Вінницькій області. Під час виконання бойових завдань отримав два поранення та після лікування й реабілітацій повертався у стрій.
Нагороджений Відзнакою Президента України «За оборону України» та почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних сил України «Золотий хрест».
Вадиму було 37 років.
На фронті загинув солдат із Могилів-Подільської громади – солдат ЗСУ, оператор відділення взводу протитанкових ракетних комплексів Володимир Копачинський, 1985 року народження.
Бойовий шлях воїна обірвався 25 травня 2025 року під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини на Донеччині. Тривалий час воїн вважався зниклим безвісти.
Стадницька громада попрощалася із померлим воїном-захисником – Олександром Лук’яновим.
З перших днів повномасштабного вторгнення Олександр Лук’янов неодноразово звертався з проханням стати на захист України. Мужньо боронив Батьківщину на Запорізькому напрямку, де отримав травму й згодом за станом здоров’я списаний зі служби. На жаль, Олександр помер 6 січня 2026 року.
