Андрій Бардар

Городоцька громада повідомила  про втрату захисника Андрія Бардара.

Андрій народився 15.03.1996 року. Служив старшим солдатом. Військовий із 13 грудня 2024 року вважався зниклим безвісти. Лише після довгих місяців невідомості родина отримала підтвердження про його загибель. Андрій загинув під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку, поблизу села Пушкіне

 

Володимир Блажко

Володимир Анатолійович Блажко був мешканцем Сатанівської громади.

Захисник загинув 18 січня 2026 року в бою за Україну.

 

Сергій Орлік

Після важких поранень відійшов у вічність Герой-захисник, житель Війтовецької громади Сергій Орлік.

Сергій, 1980 року народження, мешкав у селі Гайдайки Війтовецької громади.

Протягом трьох років він захищав Україну. Серце воїна зупинилося 19 січня 2026 року.

 

Сергій Самарук

З глибоким сумом та скорботою Романівська громада повідомила звістку про загибель сержанта Сергія Самарука.

Сергій мешкав у селі Дертка Романівського старостинського округу, що на Шепетівщині. Народився 18 липня 1970 року.

Воїн загинув 18 січня 2026 року на Донеччині.

 

Олександр Форсюк

У Нетішинській міськраді повідомили про загибель Олександра Форсюка. Він був мешканцем села Старий Кривин.

Олександр проходив службу у складі 61-ї окремої механізованої Степової бригади. Захисник загинув 18 січня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Амбарне Харківської області.

Йому було 43 роки.

 

Іван Самолюк

У Хмельницькій громаді попрощалися із 38-річним військовим Іваном Самолюком. Іван Самолюк був мешканцем села Шаровечка, 1987 року народження.

Став на захист України у 2023 році. Серце захисника зупинилося 22 січня 2026 року в Дніпропетровській області.

 

Денис Мостовий

У Хмельницькому попрощалися з військовим і спортсменом Денисом Мостовим, який загинув, виконуючи бойове завдання.

Денис Мостовий був гравцем основної команди регбійного клубу «Поділля». Він був студентом випускного курсу спеціальності «Право» Хмельницького інституту МАУП. Також він є випускником Тернопільського професійного коледжу.

Із 2021 року він проходив службу за контрактом у лавах Національної гвардії України. З початку повномасштабного вторгнення захищав країну на фронті. 20 січня старший офіцер 1-го окремого загону спеціального призначення «Омега» Денис Мостовий загинув.

Герою було 24 роки.

 

Віктор Антонюк

Мешканці Славутської тергромади попрощалися із воїном Віктором Антонюком. Він загинув під час виконання бойового завдання 15 листопада 2024 року. Донедавна вважався безвісти зниклим.

Віктор народився 7 жовтня 1980 року у місті Славута. Працював трактористом, зварювальником, різноробочим.

На захист країни Віктор Антонюк став у червні 2022 року. Ніс службу у 5-ій механізованій танковій бригаді. Був на посаді командира евакуаційного відділення.

Він загинув 15 листопада 2024 року. Донедавна вважався безвісти зниклим. Життя воїна обірвалося поблизу населеного пункту Курахове на Донеччині. Йому назавжди залишилося 44.

 

Олег Гриськов

Городоцька міська рада повідомила про загибель солдата Олега Гриськова, 1977 року народження.

Він був жителем Городка та багато років працював у комунальному підприємстві «Городоккомунсервіс». Загинув 18 січня 2026 року.

 

Володимир Дубовка

Трагічна звістка надійшла з Підлісного Олексинця, що на Городоччині.  «На щиті» до рідного села повернувся солдат Володимир Дубовка, 1995 року народження.

Поховали захисника на місцевому кладовищі.

 

Роман Поліщук

Крупецька сільська громада повідомила про загибель Романа Поліщука, 1972 року народження.

Він був жителем села Крупець. Загинув під час виконання бойового завдання.

 

Василь Крутий

Старосинявська громада підтвердила загибель Василя Крутого — жителя села Паньківці.

Василь Крутий народився 13 січня 1975 року. Мешкав у рідному селі. Працював у сільському господарстві, згодом — на будівництвах в Україні та за кордоном. У січні 2023 року був мобілізований до лав Збройних сил України. Служив солдатом, навідником — помічником гранатометника.

Воїн загинув ще 19 червня 2025 року поблизу населеного пункту Моначинівка Куп’янського району Харківської області, потрапив під мінометний обстріл. Відтоді військовий вважався безвісти зниклим. Лише 22 січня 2026 року родина отримала офіційне підтвердження загибелі після ідентифікації тіла.

 

Костянтин Лахманюк

Мешканці Кам’янця-Подільського провели в останню земну дорогу захисника Костянтина Лахманюка.

Костянтин Лахманюк народився 25 січня 1983 року. До лав Збройних сил доєднався у лютому 2024 року. Був водієм відділення протитанкового підрозділу.

Він загинув 23 жовтня 2024 року поблизу населеного пункту Єлизаветівка Донецької області.

Героя було ідентифіковано за результатами ДНК-експертизи.

 

Сергій Олесневич

Трагічна звістка надійшла з Чемеровецької громади. Було офіційно підтверджено загибель Сергія Олесневича, жителя села Хропотова.

Сергій народився 4 квітня 1977 року. Працював електриком. До лав ЗСУ був призваний у лютому 2023 року. Служив солдатом, гранатометником гірськоштурмового підрозділу.

Із вересня 2025 року він вважався зниклим безвісти. Захисник загинув під час бойових дій поблизу населеного пункту Виїмка Бахмутського району Донецької області.

 

Вадим Чорний

У Староушицькій громаді підтвердили загибель Вадима Чорного, 2002 року народження, жителя села Подільське.

Майже два роки він вважався безвісти зниклим. Відомо, що боєць загинув 21 березня 2024 року поблизу Новомихайлівки Покровського району Донецької області.

 

Петро Слободян

У Хмельницькому провели в останню земну дорогу військовослужбовця Петра Слободяна.

Петро Слободян народився і виріс у селі Немиченці Хмельницького району. У мирному житті був водієм. Після одруження разом із родиною переїхав до Хмельницького.

На військову службу чоловік став шість місяців тому. Захисник служив у складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади. У підрозділі виконував небезпечні завдання сапера. Його життя обірвалося 16 січня 2026 року.

Петру Слободяну навіки залишиться 49 років. У нього залишилися дружина, двоє синів.

 

Микола Новіцький

У Хмельницькому провели в останню земну дорогу захисника України Миколу Новіцького.

До мобілізації Микола Новіцький працював електриком у торговому центрі «Оазис».

Чоловік понад рік боронив державу у складі військового формування Державної спеціальної служби транспорту. Займався будівництвом фортифікацій та оборонних споруд. Згодом був водієм командира роти. будували укріплення на Сумщині.

Микола Новіцький загинув 15 січня під час виконання бойового завдання на Сумському напрямку.

Герою навіки залишилося 37 років.

 

Олег Гаврилюк

У Хмельницькому відбулося прощання із Олегом Гаврилюком.

Працював кінологом, на війну пішов добровольцем, із 2016 року безперервно воював за Україну. Служив штаб-сержантом у 155-й окремій механізованій бригаді. Серце воїна зупинилося на Дніпропетровщині після повернення з позицій.

Йому було 47 років. У Героя залишилися батьки та двоє неповнолітніх синів.

 

Руслан Боднарчук

Хмельницький попрощався із  воїном Русланом Боднарчуком.

У мирному житті він працював на взуттєвій фабриці.

Майже два з половиною роки тому чоловіка мобілізували до лав Збройних сил України. Він служив у 47-й окремій механізованій бригаді «Магура» та воював на Курському й Авдіївському напрямках.

Руслан Боднарчук загинув 13 січня на Сумщині під час виконання бойового завдання. Йому було 50 років.

 

Василь Міходуй

Хмельничани віддали останню шану Василю Міходую, 1975 року народження.

Він родом із Солобковецької громади. Після одруження Василь переїхав до Хмельницького. Працював на заводі залізобетонних конструкцій.

Василя Міходуя мобілізували у березні 2025 року. Воював у Луганському прикордонному загоні, в інженерному відділенні обіймав посаду водія. Був молодшим сержантом.

Василь Міходуй загинув 13 січня поблизу населеного пункту Куп’янськ на Харківщині.

 

Дмитро Токарев

Хмельницький провів в останню солдата Дмитра Токарева, 1979 року народження.

Дмитро служив у 160-ій окремій механізованій бригаді.

Захисник проходив лікування в одному з медичних закладів Рівного. Серце воїна зупинилося 17 січня 2026 року.

Дмитру Токареву навіки залишиться 46.

 

Олег Ковтун

У Славутській громаді провели в останню дорогу захисника України Олега Ковтуна.

Олег Ковтун народився 23 квітня 1992 року в місті Золотоноша. У 2009 році закінчив Славутський ліцей.

За життя він здобув кілька професій: правоохоронна діяльність, касир банку, електрогазозварник. У 2017 році закінчив Національну академію внутрішніх справ, отримавши ступінь бакалавра права за спеціальністю «Правознавство».

Із початку російсько-української війни, ще за часів АТО/ООС, Олег став на захист України. Після 2018 року займався власною справою. У 2020 році в нього народилася донька.

З перших днів повномасштабного вторгнення Олег знову став до лав Збройних сил України та проходив військову службу у військовій частині А7083.

Із 11 січня 2023 року по 15 січня 2025 року служив у військовій частині А1358, де виконував обов’язки водія санітарної машини. Із 16 січня 2025 року продовжив службу у військовій частині А7098.

Загинув командир розвідувального відділення 14 окремого розвідувального батальйону 15 січня 2026 року поблизу населеного пункту Костянтинівка Краматорського району Донецької області.

Воїну було 33 роки.

 

Олександр Чернецький

20 січня “на щиті” у Славутську громаду повернувся захисник Олександр Чернецький.

Він народився у Славуті 16 червня 1999 року. Закінчив місцеву гімназію і вступив до Рівненського будівельного коледжу, де здобув професію майстра з будівництва, працював за фахом.

23 серпня 2024 року Олександра мобілізували до лав Збройних сил України. Чоловік був сапером.

Вважався зниклим безвісти з 5 січня 2025 року. Як з’ясувалося, того дня, під час виконання бойового завдання, його життя обірвалося. Олександр загинув поблизу населеного пункту Воздвиженка, на Покровському напрямку. Бійцю було 26 років.

 

Анатолій Дудар

Городоцька громада провела в останню дорогу Героя Анатолія Дудара.

З перших днів повномасштабного вторгнення Анатолій добровільно став до лав Збройних сил України. Він ніс службу на різних напрямках, зокрема поблизу Покровська.

16 січня життя Анатолія Дудара обірвалося під час виконання бойового обов’язку.

 

Валерій Головачук

На Старокостянтинівщині громада провела в останню дорогу солдата Валерія Головачука, 1986 року народження.

Валерій Головачук, який тривалий час вважався зниклим безвісти, загинув 27 грудня 2024 року під час бойових дій поблизу населеного пункту Білогорівка Сіверськодонецького району Луганської області.

Поховали Валерія Головачука на сільському кладовищі села Березне.

Йому назавжди 40.

 

Василь Королюк

У скорботі Деражнянська громада. «На щиті» повернувся захисник, житель селища Лозове, солдат Василь Королюк.

Майже два роки воїн вважався зниклим безвісти. Згодом стало відомо, що 29 лютого 2024 року Василь Королюк загинув. Він захищав Україну поблизу населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області.

Поховали Василя Королюка на кладовищі селища Лозове.

 

Володимир Дембіцький

Кам’янець-Подільська громада провела в останню путь Володимира Дембіцького.

Володимир народився 10 червня 1973 року. Він проходив військову службу в складі 11-го прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

9 січня 2026 року захисник відійшов у Вічність.

 

Максим Лінкевич

У Берездівську громаду «на щиті» повернувся Максим Лінкевич.

Вічний спочинок Максим Лінкевич знайшов у рідному селі Бесідки.