Плагіат уже офіційно підтверджено у проректора. На черзі ректор.
ПЛАГІАТ У ПРОРЕКТОРА ВНМУ: Комітет з питань етики НАЗЯВО зафіксував порушення в докторській дисертації Костянтина Вергелеса
У Вінницькому національному медичному університеті ім. М. І. Пирогова — черговий удар по репутації керівництва.
Комітет з питань етики НАЗЯВО офіційно зафіксував факти академічного плагіату в докторській дисертації проректора ВНМУ Костянтина Вергелеса.
Йдеться про дисертацію «Сутність та смисли людини в православ’ї: методологія філософсько-релігієзнавчого дослідження».
У рішенні прямо зазначено: в тексті дисертації виявлено понад 350(!!!) фрагментів обсягом від одного речення, що містять використання текстів, ідей, наукових результатів і матеріалів 12 інших авторів без належних посилань. Комітет окремо підкреслив, що йдеться про відтворення чужих текстів без змін або з незначними змінами, зокрема в перекладі з російської мови.
Тобто мова вже не про “сумніви”, “припущення” чи “оціночні судження”.
Профільний комітет НАЗЯВО встановив наявність фактів академічного плагіату у докторській дисертації одного з керівників ВНМУ.
За підсумками розгляду Комітет ухвалив рішення внести на розгляд НАЗЯВО подання про наявність у дисертації Вергелеса фактів порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело, тобто академічного плагіату.
Рішення ухвалене 31 березня 2026 року, № 8 (210).
Про це повідомляє один із телеграм каналів.
У скарзі Олега Смирнова вказується, що докторська дисертація Вергелеса — «Сутність і смисли людини в православ’ї: методологія філософсько-релігієзнавчого дослідження» (Київ, 2018) — стала предметом офіційної скарги до НАЗЯВО у 2024 році.
Суть претензій проста й конкретна: понад сорок сторінок збігів з чужими працями.
Дисертація І. Васильєвої (2010) — дослівні копії абзаців (діапазони 45–62, 95–104).
Дисертація Л. Гурської (2011) — переказ без посилань (орієнтовно сторінки 118–134).
У роботі є й інші джерела 2008–2012 років з ідентичними фрагментами та термінологічними «зшивками».
У НАЗЯВО, як відомо, вже досить давно лежить скарга(вже повторна) на плагіат у дисертації ректора Вікторії Петрушенко.
Вона неодноразово зверталась до суду, щоб заборонити її розгляд.
Ці судові тяжби тривали роками і остаточного результату – є плагіат у ректорки вишу чи він відсутній немає й досі.
Науковці та небайдужі люди коментують, що затягування розгляду цієї скарги виглядає підозріло.
Особливо після рішення Верховного суду про зняття всяких заборон на розгляд.
Чекаємо. Хоча перед повторним переобранням, ректорці таки доведеться це пройти.
Андрій Власенко
