Юлія Щербань і Валентин Ковальський мали змагатись, щоб увійти до складу Ради ветеранів при міністерстві

Чому відбулись зміни, а Рух Veteranka подав скаргу до Міністерства у справах ветеранів?

«33-й канал» вже повідомляв, що на Вінниччині визначили кандидатів до складу Ради ветеранів війни за незалежність України при Міністерстві у справах ветеранів. Що регіональні збори, на яких обиратимуть представника області, заплановані на 1 квітня 2026 року. Як і про те, що цьогоріч за місце у Раді вперше змагатиметься жінка.

Проте 27 березня у Вінницька ОВА оголосила про продовження прийому документів до 17 квітня.

— Ветерани не отримали персональних повідомлень про зміни, це ускладнило ситуацію. Особиста присутність на зборах була обов’язковою, а онлайн-формату голосування, передбаченого положенням, не було. Це ще додатково обмежило доступність і безбар’єрність процесу. В інших регіонах вибори вже відбулися, а на Вінниччині затягнулись.

Через ці зміни кандидати та кандидатки, які вчасно подали свої документи, можуть втратити підтримку! Адже частина учасників вже витратила час, ресурси на підготовку до поїздки 1 квітня. У нашому регіоні зареєстровано близько

40 000 ветеранів, тож ефективна організація для них дуже важлива.

Рух Veteranka подав відповідну скаргу до Міністерства ветеранів. Наші вимоги — доступність, прозорість, забезпечення використання онлайн-інструментів та повага до тих, хто захищав Україну. Рада ветеранів має захищати їхні інтереси, а не перешкоджати.

Фіналістами до продовження термінів відбору були:

Юлія Щербань — від ГО «Жіночий ветеранський рух»,

Валентин Ковальський — від ГО «Спілка учасників російсько-української війни «Піксельне серце» (чинний член Ради).

Юлія Щербань

Юлія Щербань народилась 14 вересня 1983 року у Вінниці. Має три вищі освіти: історичну (ВДПУ ім. Коцюбинського), психологічну (курс пропедевтики психіатрії у ВНМУ ім. Пирогова) та магістерський ступінь із публічного управління. У 2021 році закінчила військову кафедру ВНТУ (звання офіцера). Учасниця бойових дій. Нині заступниця директора КЗ «Вінницький інноваційно-технологічний ліцей» (ВІПК) з навчальної роботи, керівниця осередку «Захист України». Військова служба: психолог у 456-й бригаді транспортної авіації (2018 р.), служила солдатом у 131-му окремому розвідувальному батальйоні (2018-2020 рр.). Із 24 лютого по грудень 2022 року — старший офіцер групи безпеки військової служби 120-ї бригади ТрО. Викладала предмет «Захист України» у школах і центрах професійно-технічної освіти м. Вінниці.

Громадська діяльність: очолює ГО «Ведені серцем», координує рух Veteranka у Вінниці. Є заступницею голови Координаційної ради з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності при Вінницькій ОВА.

Валентин Ковальський

Народився 1 січня 1966 року в місті Дубно. Освіта вища, у 1994 році закінчив Львівський національний університет ім. Івана Франка (спеціальність «Біологія»). Нині директор КУ «Ветеранський простір» Хмільницької міськради (із січня 2025 року). Військова служба: проходив службу в лавах ЗСУ у 2014-2015 роках та під час повномасштабної війни у 2022-2024 роках. До 2014 року займався підприємництвом.

Громадська діяльність: із 2015 року очолює ГО «Спілка учасників АТО», яка у 2026 році змінила назву на «Піксельне серце». Чинний член Ради ветеранів при Мінветеранів. Нагороджений медалями «За військову службу Україні», «За поранення», «За участь в Антитерористичній операції», «За оборону України» та «За визволення Донбасу».

Ветеранка Юлія Щербань відзначила, що на Вінниччині є 2000 ветеранок з фронту, а у ЗСУ служить 70 000 жінок.

– Зараз ви офіцер у відставці. Чому ви звільнились із військової служби?

— Причина найповажніша — діти. Я зрозуміла, що опинилась перед вибором — або мене зовсім не стане, або мені треба зберегтись, щоб виховати дітей.

— Які сьогодні проблеми у ветеранів?

— Спочатку — закриття базових потреб. Існує багато фондів, департамент ветеранів, розробляються реальні програми допомоги. Ось недавно презентували методичний посібник щодо супроводу і підтримки учасників бойових дій. Буває, що після поранень, операцій хлопці занепадають духом, мовляв, кому я потрібен. Комусь не вистачає виплат, і він змушений таксувати. Хтось просто лежить на дивані і чекає, коли капне пенсія — але це не діло!

— Ви закликаєте ветеранів бути більш активними?

— Однозначно, це єдиний вихід!

Юля Щербань наголосила, що військово-патріотичне виховання молоді, навчання хлопців і дівчат військовій справі по предмету «Захист України» у навчальних закладах має бути першочерговим. Але викладачі отримують дуже малі зарплати. І бойові ветерани, які мають великий досвід протистояння російським агресорам, не погоджуються навчати молодь за такі малі гроші. Тож викладачами стають ті, хто погоджується. А це зовсім не рівноцінна заміна!

Повне інтерв’ю із ветеранкою Юлією Щербань — на сайті 33kanal.com/news/335179.html

Ірина Кармазіна