Боротьба за нього виявилася довгою і запеклою. А розпочалася вона у 1999 році з тих пір, коли посадовці одного з товариств приватизували оздоровчий комплекс, що складався з адміністративних, лікувальних, спальних корпусів, їдальні, реабілітаційного центру, будинку культури та іншого майна загальною площею понад 21 тис м кв. Між тим будувався він за рахунок бюджетних коштів, належав державі і в свій час передавався організації профспілок лише в користування для оздоровлення працівників. Втім, цей факт якось ніким не брався до уваги, а невдовзі міська рада видала товариству правовстановлюючі документи на комплекс.

Таку історію нещодавно розповіли у прес-центрі прокуратури області. І додали, що згодом працівники прокуратури в суді почали оскаржувати протиправне рішення міської ради. Невдовзі господарський суд задовольнив позов прокуратури і нормативний акт виконкому скасували, а право власності на майновий комплекс клінічного санаторію за державою. Та, незважаючи на це підприємство і не думало звільняти будівлю санаторію і навіть не поспішало з оформленням оренди.

У квітні цього року прокурори знову звернулися з позовом до суду з вимогою витребування майнового комплексу санаторію з чужого незаконного володіння. Рішенням суду позов прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до підприємства задоволений. Про який санаторій йде мова — у прокуратурі не вказують, позаяк очікують, що це рішення суду буде оскаржуватися. Отже, війна ще не закінчена.

Ілона ВАЛЬТЕР