На авіабазі Prince Sultan у Саудівській Аравії, після того, як база втратила обладнання вартістю понад $1,3 млрд через атаки іранських дронів і ракет, США використали розробку виявлення ракет і дронів хмельничан. Засновник хмельницької ІТ-компанії Stfalcon, розробник додатку «Повітряна тривога» Степан Танасійчук розповідає:
— На початку 2022 року не вся територія України була покрита поточною системою радіолокації. І була проблема, що повітряні цілі зникали з радарів. Я з партнерами на волонтерських засадах працював над проєктом «єРакета».
Ідея була така. Ми напишемо програму, поставимо на телефони, підключимо зовнішній мікрофон. І програма буде слухати, що відбувається. Якщо пролітає ракета, то її двигуни видають специфічний звук, який можна алгоритмічно фіксувати. Точне місце розташування цілі система визначає, коли той самий звук одночасно фіксують кілька датчиків. Тому потрібна велика і щільна мережа сенсорів по всій території країни.
Акустичні датчики для детекції ракет вже використовуються в Ізраїлі, зазначає Степан Танасійчук. Однак територія України набагато більша і всю її покрити акустичними датчиками складно. Тому для початку потрібно було продумати, як та куди ставити мобільні телефони, аби вони фіксували звук ракети.
За словами Степана Танасійчука, перші акустичні датчики у вигляді телефонів з мікрофонами розпочали встановлювати у тестовому режимі на території Вінницької та Хмельницької областей, у партнерстві з місцевими ОВА.
«Проблема була в тому, що на той момент ракети, а пізніше й «шахеди», будували маршрут польоту так, щоб їх не виявили і не знищили. По Вінницькій і Хмельницькій областях вони часто йшли руслом Дністра, де їх було складно виявити традиційними засобами. Акустичні датчики чули те, що не могли побачити радари. І підходи та принципи вибору локацій, самого монтажу, інше, що ми застосували в Хмельницькій області, були згодом масштабовані на решту областей.
Проєкт «єРакета» показав себе в жовтні 2022-го, коли росія розпочала масовані ракетні атаки на території України. Датчики змогли зафіксувати кілька ракет, і це, згадує Степан Танасійчук, стало справжнім проривом. Почали пропонувати розробку іншим областям, до кінця осені вже десяток регіонів України мали на території ці акустичні датчики. Але попри це тоді держава до ефективної та порівняно недорогої розробки поставилась скептично.
— Собівартість одного датчика була приблизно 200-300$. Це було доволі бюджетне рішення, але на всю територію України їх треба було десятки тисяч. Ми розрахували, що 40 тисяч датчиків — це такий мінімум, аби рівномірно покрити всю територію і не губити повітряні цілі. Міноборони тоді нас вислухало, сказали, що «круто», і на цьому все зупинилось.
Знадобилось більш ніж пів року, аби Міністерство оборони повірило в ефективність акустичних датчиків. А згодом інформація про наші акустичні датчики, які слухають і фіксують політ ракет і «шахедів», дійшла і до НАТО. На одному з відео головнокомандувач Військово-повітряних сил США в Європі, генерал Джеймс Хеккер дуже хвалить винахідливість українців, які придумали, як він сказав, мобільні телефони з мікрофонами чіпляти на стовпи і слухати, що відбувається навколо, для того, щоб детектувати «шахеди» і ракети.
У проєкті, яким зацікавились у НАТО, я брав участь десь до кінця 2023 року. Тоді у нас з’явився інвестор, якого залучив мій партнер. Олексій з Павлом зареєстрували окремі юридичні компанії, у яких обіцяли надати нам справедливу частку. Але минуло вже кілька років, а обіцянка, на жаль, залишилась лише обіцянкою. Зараз цей проєкт називається «Sky Fortress».
Та попри те, що партнери вчинили негідно, Степан Танасійчук радіє з того, що його робота допомогла в обороні України й допомагає іншим країнам. Дані із тисяч датчиків зводяться в єдину систему командування і управління — «Віраж». Звідти інформація про напрямок руху ворожих цілей у режимі реального часу йде на iPad мобільним вогневим групам. Акустичні датчики розгорнули на своїх військових базах США. Литва планує розгортання у 2026 році, а Румунія тестує систему. Нині це вже не просто телефон із мікрофоном, а повноцінне апаратне рішення, яке заточене під виявлення повітряних цілей — і це не може не тішити розробника.
Проєкт хмельницьких айтішників вже допоміг знищити тисячі повітряних цілей і продовжує це робити щодня.
Олеся Душенко
