І не завадило б зменшити пафос у дипломатичному процесі

Треба провести чесний і професійний аудит переговорного процесу 2022-2026 років. Можливо, його варто почати проводити і з 2019 року, пише у статті “Що не так із переговорами про завершення війни в Україні” Надзвичайний та Повноважний Посол України Костянтин Єлісєєв.

За словами Єлісєєва, аудит потрібен не для пошуку винних. Він наголосив, що Україні треба відновити розуміння: де ми перебуваємо, які цілі ставимо, яких помилок припустилися. Проте найголовніше — те, яку стратегію обираємо далі.

“Бо сьогодні складається враження постійної зміни концепцій. То обговорюють “спеціальні економічні зони” чи “демілітаризовані зони”, то лунають заяви про “жодних поступок”. То з’являються сигнали про готовність до компромісів, то навпаки — максималістські позиції без пояснення механізму їх досягнення. Як наслідок, ні суспільство, ні партнери не бачать чіткої переговорної стратегії України”, — пояснює він.

Єлісєєв наголосив, що такі масштабні переговори не можуть будуватися на “ситуативних імпровізаціях”. За його словами, треба більше думати про зміст та перестати захоплюватися формою та піаром.

Автор продовжує, що Україні потрібна чітка організація переговорного процесу. Він також окреслив пʼять принципів, на яких має будуватися такий процес:

нічого про Україну без України;

нічого про Європу без Європи, адже безпека України — частина безпеки континенту, а спроби створити архітектуру домовленостей без європейців посилюватимуть хаос і недовіру;

повне залучення США: реальні гарантії стримування РФ неможливо побудувати без американського чинника;

нічого не погоджено, доки не погоджено все: Москва завжди використовує фрагментарні домовленості як інструмент тиску й нав’язування нових вимог;

порядок б’є хаос: у складних переговорах виграє той, хто думає стратегічно, а не той, хто голосніше говорить.

“Україні потрібен чіткий мандат і переговорні директиви. Потрібні зрозумілі “червоні лінії”. Потрібен постійний склад переговорної команди, який має довіру як усередині країни, так і серед партнерів, і бездоганну репутацію”, — пояснює автор.

Єлісєєв також наголосив, що окремим питанням є стиль переговорів. За його словами, Україні потрібно менше пафосу, емоційних заяв і дипломатії телевізійної картинки, а більше “системності, професійності й тихої щоденної роботи”.

“Серйозні переговори — це не лише офіційні зустрічі під камери. Це постійна робота з політичними елітами, парламентами, експертними середовищами, медіа й суспільствами інших держав. Україні потрібна постійно діюча “тіньова дипломатична команда”, яка б працювала з усіма ключовими центрами впливу — не лише офіційно, а й неформально”, — наголосив Єлісєєв.