Чому не всі у Городківській громаді на Вінниччині повірили у щирість намірів 5-го президента України?
Цю подію відкладали через те, що урочистості зі столичними співаками, веселими дитячими розвагами збіглися у часі з похороном загиблого захисника — жителя Городківки. На жаль, Алея слави у центрі містечка вже чимала. І перенести її в інше місце вже неможливо.
Однак саме в центрі Городківки традиційно до війни влаштовувались масові гуляння на свято та з нагоди урочистостей. А тут — така важлива для Петра Олексійовича нагода показати свою турботу про місцевих жителів і розповісти їм про виконану дану колись обіцянку батьку.
Експрезидента слухали переважно працівники цукрового заводу, який йому належить:
«Сьогодні у Городківці, що на Вінниччині, відкриваємо вулицю імені Героя України Олексія Порошенка. До цієї землі мій батько мав особливі, теплі емоції. Розвивав тут сільське господарство, дбав про мешканців, мріяв, щоб вони жили краще й краще. Мій батько був людиною праці. Людиною честі. Людиною, яка навчила мене працювати 24/7, тримати слово, поважати людей і любити Україну.
Ця сучасна європейська вулиця з якісним асфальтом, зупинками, пішохідними переходами та освітленням — це моя обіцянка, яку я дав батькові перед його смертю. Він мріяв, щоб ці села розквітали. Щоб люди тут не тільки працювали, але і мали комфорт. Він мріяв, що колись тут буде водогін із джерельною водою. Я виконав обіцянку, батьку…
Надзвичайно вдячний, що саме мешканці Городківки вийшли з ініціативою назвати відбудовану вулицю на честь Олексія Івановича Порошенка. Це — найбільша подяка, на яку могла розраховувати наша родина.
Це було моїм принциповим рішенням — спрямувати сплачені мною податки у громади. У будівництво дороги у Крижополі, а тепер і в Городківці. У лікарні та реабілітацію військових, як у Немирові. У бюджет тільки Городківської громади надійшло майже 128 млн моїх податків, які мешканці можуть використати на власний розсуд.
Вдячний моїй Марині Порошенко, яка підтримала моє рішення про будівництво дороги в Городківці, і, окрім податків, гроші були направлені і з Фонду Порошенка. Загалом більше 83 млн грн витрачені на дорогу.
А сьогодні ми зібралися, щоб просто побути разом. Хоча я і щиро вражений, як багато людей прийшло — мешканці всіх навколишніх сіл, діти, військові. Наші ветерани будуть змагатися у забігу Нескорених, і ми дуже за них вболіватимемо. А дітки, у тому числі і діти військових, бігтимуть на честь українських воїнів. Буде і кулінарний батл між сільськими громадами. Справжнє маленьке свято».
«Танці на крові» та піар за бюджетні гроші?
Можливо, до повномасштабної війни людей на святкуванні родини Порошенків було б значно більше. Але багатьох місцевих жителів воєнна дійсність значно змінила. І далеко не всі добровільно згодилися прийти на відкриття вулиці.
Багатьох змусили прийти. Кажуть, що навіть охорону із заводу зняли з постів і під розпис зобов’язали «святкувати». По-перше, кажуть опоненти Петра Олексійовича, як це так можна, щоб перераховувати у бюджет іменні податки?
Це ж виходить цікавий прецедент. Тепер кожен платник податків може ставити громадам умову, на що витрачати «його» гроші. Хоча бюджетом громади управляє сама громада, а не окремі платники. Цікаво, як приймалося це рішення місцевою владою?
До того ж, цю дорогу практично повністю розбили фури самого експрезидента, які, попри незадоволення жителів Городківки, брали участь у виробничому процесі. Такого навантаження дорога просто фізично не могла витримати.
Але замість того, щоб відновити її власним коштом, Петро Олексійович зробив це за рахунок громади і всіх інших платників податків.
Місцева громадська активістка — матір і дружина воїнів ЗСУ Оксана Мадонова-Пушкар у сомережах опублікувала пост, який не вписується у сценарій маленького свята у Городківці: «Свідомі і незалежні від роботодавця Порошенка жителі містечка не прийшли на ці урочистості із веселим гулянням. Бо не згодні із тим, що відбувається. Ми ж знаємо, як дісталися найсучасніші в області цукроварні фірмам Порошенків і за які гроші зробили їхню реконструкцію, коли Петро Олексійович був президентом і мав вплив на обласну раду. Розпитайте у депутатів тих скликань. Вони можуть багато чого розповісти.
Тому історія про створені робочі місця не зовсім щира. До приходу сюди їхніх фірм у Городківці було три тракторних бригади, три ферми ВРХ, ковбасний цех, консервний завод, фабрика «Вінничанка», карбідний завод…
Були робочі місця. Знищено все. В тому числі і дорога. Тепер тішаться, що зробили, за бюджетні кошти. А чому б ці гроші не використати на відновлення втрачених за цей час робочих місць і підприємств, які б наповнювали бюджет громади?
Прикро, що досі діє кріпацьке правило танцювати під дудку господаря і що сучасний проєвропейський політик тут, у глибинці, ним так вправно користується, примушуючи людей танцювати на крові.
І дуже неприємно, що у нього в залежності наша голова громади. Певно, за кістку з барського столу. І страшно, що все це дійство відбувається поряд із портретами загиблих наших земляків, яких у цей час оплакують рідні.
Хлопці гинуть на фронті за справедливу Україну. Невже те, що відбувається у Городківці — це та вистраждана народом справедливість?»
Як стало відомо редакції, начальник Тульчинської РВА не приїхав на святкування родини Порошенків.
Анатолій Петраченко
