Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада заблокували ініціативу генерального секретаря НАТО Марка Рютте щодо виділення членами Альянсу 0,25% свого ВВП на військову допомогу Україні.
Як зазначає The Telegraph, Рютте визнав, що його ініціативу не буде реалізовано через відсутність одностайної підтримки союзників. Він сподівався затвердити цей план на майбутньому саміті Альянсу в Анкарі.
За даними журналістів, щонайменше сім країн НАТО, які вже витрачають на Україну понад 0,25% свого ВВП, висловили підтримку ідеї. Серед них Нідерланди, Польща, а також країни Балтії та Скандинавії. Проте рішення в Альянсі ухвалюються консенсусом, а Лондон, Париж, Мадрид, Рим та Оттава виступили проти. За словами джерела в Альянсі, ці країни “не в захваті від цієї ідеї”.
Це подвійний удар по репутації Великої Британії. Цього тижня британський уряд схвалив тимчасові винятки для закупівель авіаційного пального та дизеля, вироблених із російської сировини у третіх країнах.
Військовий внесок Британії є третім за величиною в НАТО, проте він становить близько 0,1% ВВП країни. Основне невдоволення партнерів спрямоване на Францію, Італію, Іспанію та Канаду, чиї внески суттєво відстають від можливостей їхніх економік.
Згідно з загальнодоступними даними, зібраними Кільським інститутом, Нідерланди, Польща, а також країни Північної Європи та Балтії надають підтримку на рівні 0,25% ВВП або більше.
Рютте стверджує, що допомога Україні “не розподілена рівномірно в межах НАТО”, і що багато хто “витрачає недостатньо, коли йдеться про підтримку України”.
Очільник НАТО давно наголошує, що Європа має взяти на себе більше відповідальності за підтримку України, а не покладатися на допомогу США.
“Я б дуже хотів, щоб більше країн, які так гарно відгукуються про Україну, також підкріплювали свої слова реальними грошима”, – сказав журналістам прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон.
Як відомо, у грудні 2025 року тодішній міністр оборони України Денис Шмигаль звернувся до партнерів у форматі “Рамштайн” із пропозицією спрямовувати щонайменше 0,25% ВВП на оборонні потреби України. Такі зобовʼязання тоді взяли на себе три балтійські держави – Естонія, Латвія та Литва.
22 травня генеральний секретар НАТО Марк Рютте виніс на обговорення союзників пропозицію Естонії щодо можливості взяти на себе довгострокове зобовʼязання надавати військову підтримку Україні у розмірі 0,25% ВВП.
