Орден Білого Орла, та сама визначна польська державна нагорода, яку у 2022 році вручили президенту України і тепер хочуть у нього забрати, бо він надав почесне звання «Героїв УПА» одному з українських бойових підрозділів — у 1923 була вручена Беніто Муссоліні.
І ніхто досі її не відкликав.
Але на відміну від наших польських сусідів, давайте будемо обʼєктивними. Насправді нічого особливо компрометуючого в цьому нагородженні немає.
У 1923 році Беніто Муссоліні був не престарілим диктатором-невдахою і головним посіпакою біснуватого фюрера, а світовою знаменитістю, засновником ідеології та режиму, яким цікавились світові інтелектуали та який наслідували європейські політики.
Серед них, наприклад, Вінстон Черчиль (дуже хотів дружити з Муссоліні свого часу, тим більше Британія та Італія — союзники у Великій війні, а там де Муссоліні вчився імперіалізму — Черчиль викладав), польська держава (у 1923 році, до речі, ще відносно демократична, до державного перевороту Пілсудського та «режиму санації» ще лишається три роки), і (о, жах) український інтелектуал Дмитро Донцов, який у 1920-х писав компліментарні статті про Муссоліні.
А чого б не писати, бо з одного боку — криваве пекло більшовизму, з іншого — системна політика полонізації українських земель з боку польської держави. А у 1919 році на той момент топовий італійський журналіст та молода політична зірка Беніто Муссоліні, який вже встиг побути соціалістом та пацифістом та навіть познайомитись з Леніним, а потім відвоював на фронті та став стрімко правішати — писав натхненні статті про українську армію, яка йде в похід проти більшовизму.
Якщо ви зараз почитаєте вислови умовного Романа Дмовського (топовий політичний діяч Польщі першої подивилися ХХ століття, памʼятник у Варшаві, вулиці його імені по всій Польщі, ікона польських правих), то порівняно з його етнічним шовінізмом трактування нації як політичної спільноти часів раннього Муссоліні викличе питання, хто ж тут справжній фашист.
Так що панове поляки — можете не забирати орден Білого Орла у Муссоліні. Але перестаньте грати святих.
Ви не святі.
Не намагайтесь бути святими, намагайтесь бути трохи розумнішіми.
І я в це досі вірю — мені не дають у цьому зневіритися два аргументи: поляк Рудий з нашого батальйону «Свобода» та поляк Опус з нашого батальйону «Свобода», який загинув у бою за вільну Україну і вільну Європу.
Андрій Іллєнко
