Вони віддали найдорожче – своє життя, щоб жили ми. Віддаймо шану кожному. З початку війни редакція «33-го» вшановує кожного Героя, що повернувся на щиті.

Олег Юзькевич

У Хмельницькому провели в останню земну дорогу військовослужбовця Олега Юзькевича, який народився 18 травня 1976 року.

Він працював приватним підприємцем. Долучився до лав Збройних сил України у серпні 2025 року. Служив у 82-й окремій десантно-штурмовій Буковинській бригаді.

23 травня військовий загинув на Дніпропетровському напрямку під час виконання бойового завдання.

Йому назавжди залишиться 50 років.

Геннадій Камінський

«На щиті» до рідної Шепетівки повернувся матрос, стрілець-помічник гранатометника роти морської піхоти Геннадій Камінський.

Захисник народився 27 квітня 1983 року в Шепетівці. Після школи вступив до Національного університету водного господарства та природокористування. Здобувши освіту, працював у Шепетівці, потім понад десять років прожив у Києві, де працював у різних сферах. Згодом чоловік повернувся додому.

У листопаді 2023 року чоловік підписав контракт із Збройними силами України. Після навчання на Миколаївщині його направили у зону бойових дій.

30 березня 2024 року військовий зник безвісти під час виконання бойового завдання у Херсонській області. У березні цього року підтвердилося страшне — Геннадій загинув того ж дня.

Володимир Кицак

У Хмельницькій громаді попрощалися з молодшим сержантом Володимиром Кицаком. У минулому чоловік служив у Французькому іноземному легіоні. Лише місяць тому його мобілізували до лав 3 окремої танкової бригади. Під час перебування у навчальному центрі військовий переніс інсульт. Попри зусилля медиків, врятувати його не вдалося.

Володимиру Кицаку було 58 років.

Віктор Гарніцький

У Віньковецькій селищній раді повідомили про загибель жителя селища Віньківці Віктора Гарніцького. Старший солдат служив стрільцем-помічником гранатометника у складі 1-го прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

Захисник загинув 26 травня 2026 року, поблизу населеного пункту Землянки Вовчанської громади на Харківщині.

Воїну було 50 років.

Віталій Мосійчук

В Улашанівській громаді сповістили про загибель військового Віталія Мосійчука, уродженця села Гута.

Боєць служив у військовій частині А7028. Загинув 25 травня 2026 року під час бою за Україну.

Артур Нараєвський

У Старокостянтинівській громаді попрощалися зі старшим солдатом Артуром Нараєвським. Захисник народився 19 червня 1992 року.

Артур був учасником бойових дій та ветераном війни. Воїн помер 27 травня 2026 року від ускладнень після поранення, які отримав під час бойових дій.

Олександр Портюх

Втрату переживає Плужненська громада. Під час виконання бойового завдання загинув житель села Плужне Олександр Портюх, 1992 року народження.

Солдат служив кулеметником штурмового відділення.

Його життя обірвалося 21 травня 2026 року поблизу Великомихайлівки Синельниківського району Дніпропетровської області.

Володимир Тригубець

У Судилківській громаді повідомили про загибель молодого військового Володимира Тригубця, 2000 року народження.

Військовий загинув 27 січня 2026 року внаслідок ураження безпілотником «Шахед» потяга, який рухався між станціями однієї з громад Ізюмського району Харківської області.

Тривалий час захисник вважався зниклим. Особу воїна вдалося встановити за результатами ДНК-експертизи.

Йому було лише 25 років.

Андрій Мазур

У Хмельницькому попрощалися із захисником Андрієм Мазуром.

Він працював на різних роботах, переважно зварювальником.

Після мобілізації наприкінці 2023 року служив у 54 окремій механізованій бригаді імені Гетьмана Івана Мазепи. Під час другого бойового виходу на Куп’янському напрямку військовий зник безвісти. Загибель підтвердила ДНК-експертиза.

Андрій Мазур загинув 30 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку.

Захиснику був 51 рік.

Юрій Островський

До Летичівської тергромади «на щиті» повернувся захисник Юрій Островський.

Юрій народився 13 листопада 1983 року в Летичеві.  До мобілізації працював майстром будівельних робіт.

Захисник загинув 22 травня 2026 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Герою назавжди залишилося 42 роки.

Микола Новак

Шепетівська громада повідомила про втрату захисника Миколи Новака, жителя села Радошівка.

Він загинув 25 травня 2026 року на Дніпропетровщині. Був командиром екіпажу безпілотних літальних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів.

Йому назавжди залишиться 31 рік.

Володимир Рибіцький

«На щиті» до Берездівської громади, що на Шепетівщині, повернувся старший солдат Володимир Рибіцький, 1997 року народження.

Павло Шевчук

У Славутській громаді провели в останню путь солдата Павла Шевчука.

Павло народився 28 червня 1979 року в місті Славута. Після школи продовжив навчання у Нетішинському професійно-технічному училищі.

Свій трудовий шлях він розпочав слюсарем-сантехніком. Упродовж багатьох років Павло працював у сфері будівництва та ремонтів в Україні та за кордоном.

29 січня 2025 року став до лав Збройних сил України. Службу проходив на посаді водія стрілецького відділення батальйону територіальної оборони військової частини А7035.

20 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Ольгівське Пологівського району Запорізької області зник безвісти.

Павло повернувся до рідного дому «на щиті».

Олег Матвіїшин

У Волочиській громаді в останню земну дорогу захисника Олега Матвіїшина, 1975 року народження.

Життя воїна обірвалося 21 травня 2026 року у стінах Павлоградської лікарні інтенсивного лікування, що на Дніпровщині.

Володимир Демчишин

Підтвердилася загибель молодшого лейтенанта, командира гранатометного взводу в складі 33-ї окремої механізованої бригади Володимира Демчишина.

Володимир Демчишин народився 28 січня 1997 року у селі Гатна Деражнянського району. У 2012 році вступив до Хмельницького політехнічного фахового коледжу НУ «Львівська політехніка». Продовжив освіту у ХНУ, де отримав диплом магістра за спеціальністю «Прикладна механіка». По завершенні навчання працював трактористом-комбайнером у ТОВ «Агрофірма «Обрій».

17 червня 2024 року його мобілізували. Проходив військову підготовку на полігонах у Рівному та Львові, пізніше вирушив на Донеччину. Молодший лейтенант Володимир Демчишин став командиром гранатометного взводу на складі 33-ї окремої механізованої бригади (в/ч А4832).

Із 1 грудня 2024 року вважався зниклим безвісти поблизу населеного пункту Курахове Покровського району Донецької області. Нещодавно надійшло офіційне підтвердження найстрашнішого — Володимир Демчишин загинув.

Микола Степанюк

Втрату переживає Віньковецька громада, загинув солдат Микола Степанюк із села Калюсик.

Воїн народився 22 січня 1977 року.

На військову службу його призвали 6 січня 2026 року. Микола Степанюк служив старшим стрільцем-вогнеметником механізованого підрозділу військової частини А2573.

Захисник загинув 21 травня 2026 року під час бойового завдання у населеному пункті Хатнє Куп’янського району Харківської області.

Йому було 49 років.

Микола Стецький

У Хмельницькому провели в останню земну дорогу захисника Миколу Стецького.

Після мобілізації він служив сапером у складі 82-ї окремій десантно-штурмовій бригаді. Загинув військовий 17 березня 2026 року в Павлоградському районі Дніпропетровської області.

Миколі назавжди залишиться 44 роки.

Сергій Кащук

Війтовецька громада в скорботі прощалася із захисником Сергієм Кащуком, 14.07.1986 року народження, жителем села Писарівка.

19 травня 2026 року під час виконання обов’язків військової служби на Миколаївщині серце воїна зупинилося

Сергій Кащуку навіки 39 років.

Олександр Музика

Мешканці Гвардійської тергромади попрощалися з захисником Олександром Музикою. Воїн вважався безвісти зниклим з 12 вересня 2024 року.

Йому назавжди залишилося 23 роки.

Ігор Гуменний

У Хмельницькому попрощалися з Ігорем Гуменним.

До служби у війську Ігор працював на будівництві та займався ремонтами. А ще був дияконом у місцевій євангельській реформатській церкві «Божа любов».

Ігор Гуменний служив бійцем 11-ї зенітної ракетної бригади, захищав небо на Хмельниччині. Він загинув 27 травня під час виконання спеціального завдання.

Йому назавжди залишилося 54 роки.

Артем Совінський

Жителі Війтовецької громади провели в останню земну дорогу захисника Артема Совінського (26.09.1998 – 24.05.2026).

Артем народився і виріс у селі Порохня. Навчався уЛьвівському фаховому коледжі транспортної інфраструктури НУ «Львівська політехніка» за спеціальністю «Залізничний транспорт».

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Артем повернувся з-за кордону, щоб стати на захист Батьківщини. Він пройшов найгарячіші напрямки російсько-української війни: Херсонщину, Сумщину, Запорізький напрямок, Бахмут, Курщину. Тричі зазнавав поранень, але щоразу знаходив у собі сили повертатися у стрій.

Військовий загинув 24.05.2026 у Сумській області.

Йому назавжди 27 років.

Сергій Бойко

У Волочиській громаді попрощалися із захисником Сергієм Бойком, 1978 року народження, жителем села Щаснівка.

Захисник тривалий час вважався безвісти зниклим. Життя воїна обірвалося 19 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання.

Ми продовжуємо збирати та зберігати історії про кожного захисника, щоб їхній подвиг назавжди залишився в пам’яті поколінь.

Вічна пам’ять та слава Героям Хмельниччини!

Поділіться цим дописом, щоб більше людей згадали імена наших захисників.