Їм загрожує до семи років позбавлення волі. Українських дипломатів росіяни повідомили лише через місяць, хоча, згідно з міжнародним правом, це мало відбутись впродовж трьох днів. Відомо, що українському консулу поки що не вдалось зустрітись із нашими земляками. А досвідчені адвокати уже називають цю справу сфабрикованою та пов’язаною із політичною ситуацією між двома країнами.

Родина Олександра проти будь-яких коментарів, а ось дружина Олега розповіла усі подробиці затримання 43-річного чоловіка. Тим паче, що кожні два тижні вона у Росії для того, щоб дізнатись, що нового є у справі, та щоб передати ту доказову базу, яку отримали на території України. Через газету вона просить чиновників та усіх небайдужих підключитись до його звільнення.

– Ми все життя із Олегом мешкаємо у Вінниці. Наш 19-річний син навчається у вищому навчальному закладі у Києві. Донечці – три рочки. Олег має великий досвід, адже працює водієм давно. На рейсах міжнародного сполучення він вже півтора року. Окрім Росії, возив людей до Карпат, на море, до Умані. Жодних проблем не було із проходженням кордону. Робота йому дуже подобалась, чоловік давно мріяв їздити на великих двоповерхових автобусах, — розповідає дружина затриманого Наталія Чабан.  – Олег не мав їхати в той рейс. Так сталось, що власник звернувся із проханням замінити іншого водія. Чоловік погодився, бо був вільним. 17 травня вранці він разом із напарником Олександром Мамчуром виїхали з Центрального автовокзалу. А вже наступного дня чоловік написав смс-повідомлення, що за 80 кілометрів від кордону — на території Брянської області автобус серйозно зламався, зараз знімають коробку і чекають на допомогу з України.

Поки українські водії намагалися полагодити несправність, один із них – Олександр Мамчур – зателефонував росіянину, аби той приїхав та забрав сумку, яку йому передали. Ймовірно, за власником багажу вже слідкували. Бо далі у автобусі російські ФСБшники нібито знайдуть посилку зі зброєю, а у цього росіянина, що приїде забрати іншу, вилучать пакунок з вибухівкою. Українських водіїв заарештували та повезли на допити. Із протоколу допиту відомо, що одну сумку взяли у Вінниці, іншу – у Києві. Власника багажу, який написав явку з повинною, випустили через три доби за підпискою про невиїзд. Бо  він є громадянином Росії. Це досить дивно, адже він свідомо планував злочин. Втім, чомусь за гратами опинились «громадяни іноземної держави», на яких немає жодного підтвердження вини. Лише те, що вони є водіями даного автобуса. В результаті Олександр Мамчур та Олег Чабан до 16 вересня перебуватимуть у СІЗО.

Власник маршруту «Вінниця-Москва» рідних водіїв не підтримує та не допомагає. Мені вдалось через два тижні після затримання добитись побачення із чоловіком. Під час нашої зустрічі в нього опухла права сторона. Він відповів, що заспав. Та я розумію, що Олег тримається нормально, але йому важко психологічно. Мій чоловік не має жодного відношення до тих сумок. Тим паче є зізнання росіянина у тому, що це його багаж, що це він винен. Втім, на це не зважають російські слідчі. Мовляв, юридично не мають підстав відпустити Олега. Та це ж просто смішно. На перші судові засідання мене та маму чоловіка не пускали, але я добилась, щоб це сталось. Я хоч розумію, які є матеріали та докази у справі. Тим паче, що російський адвокат працює пасивно. Хоча добре, що він взагалі є, бо знайти того, хто представлятиме інтереси громадянина України, було вкрай складно.

Останнє судове засідання нагадувало справжній жах, бо російський адвокат мого чоловіка був у відпустці. Ми написали клопотання щодо перенесення засідання, але на нього ніхто не звернув уваги. Тому його провели без адвоката. На засіданні безпідставно були використані протоколи допитів російських митників, які ще в справі не були. Свідки, на яких опираються у доказах, – з України. Не розумію, яким чином і звідки вони взялись. Але при тому вони не дали жодних показів і не реагують на виклик на територію Росії. Лише зараз завдяки столичному адвокату Юрію Білоусу, який активно нам допомагає, вдалось зробити запит до української прикордонної служби. Тому в мене є надія підняти Міністерство закордонних справ, яке вже два місяці не реагує на дану ситуацію. Не можна так, адже йдеться про долю людини. Хочу, щоб нарешті відбувся справжній суд, бо зараз це нагадує судилище.

Український адвокат Юрій Білоус, який допомагає у звільненні вінничанина Олега Чабана, ось як прокоментував ситуацію:

– Олег Чабан ніколи ні в армії не служив, ні в міліції. До зброї ніякого стосунку не мав та не має. Звичайний водій, який працював до цього у Вінниці на маршрутках. Свою провину Чабан не визнає, стверджує, що не знав про вміст пакунків із передачами. Окрім того, автобус абсолютно спокійно пройшов і українську, і російську митниці – питань до багажу не виникало.

Вікторія Снігур