Світ повинен поставити собі просте питання.

Що сьогодні карають: злочин чи спробу його розслідувати?

Карім Хан став прокурором, який увійшов в історію не гучними заявами, а конкретною юридичною дією — ордером на арешт путіна.

Вперше за багато років міжнародне право перестало бути красивою декларацією і постукало у двері кремля.

І що сталося далі?

Почався тиск.

Не на злочинця.

Не на державу-агресора.

Не на організаторів депортацій українських дітей.

Тиск розпочався на сам Міжнародний кримінальний суд.

У 2025 році адміністрація президента США Дональда Трампа запровадила санкції проти МКС та його посадових осіб. До цього додалися політичні кампанії дискредитації, спроби поставити під сумнів легітимність міжнародного правосуддя та атаки на сам принцип невідворотності покарання.

Світ промовчав.

Політики промовчали.

Значна частина міжнародної бюрократії промовчала.

Занадто багато впливових людей раптом втратили голос саме тоді, коли цей голос був найбільш потрібний.

І ось тепер відсторонений прокурор, ім’я якого стало символом переслідування найвідомішого воєнного злочинця сучасності.

Я не закликаю ігнорувати процедури.

Я закликаю не бути сліпими.

Коли міжнародне правосуддя починає торкатися сильних світу цього, раптом виникають політичні кампанії, фінансовий тиск, санкції, дискредитація та спроби ізолювати тих, хто виконує свою роботу.

Нас переконують, що це лише збіг.

Що між ордером на арешт путіна, тиском на Міжнародний Кримінальний Суд та усуненням його прокурора немає жодного зв’язку.

Але саме в такі «збіги» людство вже не раз відмовлялося вірити.

Саме тому сьогодні питання вже не в особі Каріма Хана.

Питання в іншому.

Хто наступний?

Який суддя?

Який прокурор?

Який слідчий?

Який експерт?

Хто стане наступною мішенню за те, що насмілився назвати зло злом?

І тут питання вже не лише в Карімі Хані.

Йдеться про значно більше.

Прокурор у міжнародному праві — це не просто посадова особа.

Це одна з останніх ліній оборони цивілізації від безкарності.

Це людина, яка від імені людства говорить злочинцю: «Ти відповідатимеш».

Саме тому удар по незалежності прокурора — це удар по довірі людей до справедливості.

Якщо суспільство дозволить залякати прокурора сьогодні, завтра залякають суддю.

Післязавтра — журналіста.

Потім — свідка.

А потім кожного, хто насмілиться сказати правду.

Людино демократичного світу !

Від твого голосу сьогодні залежить більше, ніж тобі здається.

Від твого слова залежить, чи буде закон сильнішим за гроші.

Від твого знаку оклику залежить, чи зможе правда протистояти страху.

Бо мовчання чесних людей завжди було найкращим союзником безкарності.

Саме тому громадяни демократичних держав не повинні залишатися байдужими.

Виходьте на протести, вимагайте захисту незалежності міжнародного правосуддя.

Виходьте на мирні акції.

Звертайтесь до своїх парламентів і урядів.

Вимагайте припинення будь-якого політичного тиску на міжнародні судові інституції.

Бо сьогодні ми захищаємо не одну людину.

Сьогодні ми захищаємо принцип.

Захищаємо право прокурора вести справу незалежно від того, наскільки впливовим є підозрюваний

– право судді ухвалювати рішення без страху

– право людства на справедливість

Світова юридична спільнота повинна припинити роль мовчазного спостерігача.

Необхідно вимагати максимальної відкритості всіх процедур

–  оприлюднення всіх політичних контактів, пов’язаних із тиском на МКС

–  встановити всіх посадових осіб, які брали участь у кампаніях дискредитації міжнародного правосуддя

– поіменно називати політиків, чиновників і лобістів, які намагалися залякати суддів та прокурорів міжнародних судових інституцій

Бо якщо прокурора, який домігся ордера на арешт путіна, можна усунути під шквалом політичного тиску, то завтра можна усунути будь-кого.

Якщо сьогодні світ дозволить витирати брудні чоботи об міжнародне право, завтра ці чоботи топтатимуть свободу, справедливість і людську гідність.

Сьогодні перевіряють не лише Каріма Хана

– перевіряють кожного з нас

– чи готові ми миритися зі світом, у якому злочинці почуваються безпечніше за тих, хто їх переслідує

– чи погодимося ми на світ, де багатство дає більше прав, ніж закон, а політичний вплив важить більше, ніж справедливість

Тоді на лаві підсудних опиниться не Карім Хан.

На лаві підсудних опиниться сама ідея міжнародного права.

І тоді переможе не закон – переможе страх.

А світ, який керується страхом, перестає бути цивілізацією і стає територією безкарності.

Сьогодні кожна чесна людина повинна зробити свій вибір.

Мовчати чи говорити.

Відступити чи чинити спротив.

Схилити голову перед силою чи стати на захист права.

Бо коли мовчать чесні люди — аплодують злочинці.

І якщо ми не поставимо поперек зла кам’яну стіну сьогодні, завтра зло прийде по тих, хто вважав, що його це не стосується.

А тоді буде вже пізно питати, хто наступний після Каріма Хана.

Бо відповідь буде одна.

Кожен, хто ще вірить у закон.

Микола Голомша