Коментар заступника начальника Управління протидії кіберзлочинам у Вінницькій області Департаменту кіберполіції Національної поліції України полковника поліції Вадима Швеця
Літні канікули – час відпочинку, нових вражень та пригод. Проте зі збільшенням вільного часу діти дедалі більше часу проводять в інтернеті: спілкуються в соціальних мережах, грають в онлайн-ігри, переглядають відео та шукають інформацію. Разом із новими можливостями цифровий простір несе й певні ризики.
Наголошую: безпечна поведінка в мережі є такою ж важливою, як і дотримання правил дорожнього руху чи особистої безпеки на вулиці.
Серед найпоширеніших загроз для дітей в інтернеті – кібербулінг, шахрайство, спроби сторонніх осіб отримати особисту інформацію, небезпечний контент та онлайн-знайомства з незнайомцями. Саме тому дорослим варто приділяти увагу цифровій грамотності дітей та підтримувати з ними відкритий діалог.
Основні правила безпечного користування інтернетом для дітей:
- не повідомляти стороннім особисті дані: адресу проживання, номер телефону, паролі чи банківські реквізити батьків;
- використовувати складні паролі та не передавати їх іншим особам;
- не відкривати підозрілі посилання та файли від незнайомих користувачів;
- не погоджуватися на особисті зустрічі з людьми, знайомими лише через інтернет;
- повідомляти батькам або дорослим про будь-які випадки цькування, погроз чи підозрілої поведінки в мережі;
- критично ставитися до інформації, яку публікують в інтернеті.
Батькам рекомендується цікавитися онлайн-активністю дітей, налаштовувати функції батьківського контролю, обговорювати правила користування гаджетами та власним прикладом демонструвати відповідальну поведінку в цифровому середовищі.
Літні канікули мають бути не лише веселими, а й безпечними. Спільна увага батьків, педагогів та самих дітей до правил кібербезпеки допоможе уникнути небезпечних ситуацій та зробить перебування в інтернеті комфортним і корисним.
Що робити, якщо дитина стала жертвою кіберзлочину?
1.Не ігноруйте проблему – вислухайте дитину, не звинувачуючи її.
2.Збережіть докази – зробіть скріншоти переписок, коментарів, погроз.
3.Зверніться до кіберполіції – подайте заяву через офіційний сайт https://ticket.cyberpolice.gov.ua
4.Повідомте платформу – соцмережі та месенджери мають механізми скарг на небезпечний контент та акаунти.
5.Зверніться до психолога – якщо дитина зазнала стресу або тиску.
Щоб бути у курсі всіх новин та отримувати корисну інформацію щодо кібербезпеки рекомендую підписуватись на телеграм-канал “Брама” https://t.me/brama_channel. Проєкт «BRAMA», створений волонтерами за підтримки кіберполіції. Основна мета проєкту – перетворити пасивного користувача на активного учасника очищення інформаційного простору. Інструмент при цьому максимально простий і доступний – масове надсилання скарг на джерела, які поширюють пропаганду, дезінформацію або інший протиправний контент.
Сьогодні до проєкту долучилося понад 115 тисяч учасників. Вони об’єднані через Telegram, Viber, WhatsApp та соціальні мережі, де отримують конкретні посилання на канали, сторінки чи публікації, які підлягають блокуванню. Далі користувачі надсилають скарги через вбудовані механізми самих платформ. Ключовий момент – масовість: одна скарга майже не впливає, але сотні й тисячі сигналів змушують платформи реагувати.
Головним дієвим ресурсом проєкту є Telegram-бот @stopdrugsbot, через який можна як передати інформацію про підозрілий контент, так і отримати нові посилання для блокування. Таким чином формується постійний процес: виявлення – перевірка – реагування.
За час роботи проєкту вже заблоковано посилання на джерела неприйнятного контенту. Йдеться не лише про пропагандистські ресурси, а й про осередки поширення протиправного контенту.
Важливо, що участь у таких ініціативах не потребує спеціальних знань чи доступів. Усі дії відбуваються в межах стандартного функціоналу платформ і не несуть ризиків для користувачів. Фактично мова йде про координацію дій великої кількості людей, які раніше діяли хаотично або взагалі не діяли.
Паралельно учасники отримують практичні поради з медіаграмотності: як перевіряти інформацію, як відрізняти маніпуляцію від факту, як не стати жертвою дезінформації. Це дозволяє не лише реагувати на вже виявлений контент, а й зменшувати його поширення на початковому етапі.
Інформаційний простір сьогодні напряму впливає на безпеку країни. І якщо раніше боротьба з пропагандою вважалася завданням виключно держави або великих платформ, то зараз вона дедалі більше переходить у площину спільної відповідальності. Практика показує: коли користувачі починають не просто споживати інформацію, а реагувати на неї, ефект стає відчутним навіть без складних технічних рішень.
Долучайтеся до проєкту “БРАМА” https://linktr.ee/brama_online та разом зробимо наш інформаційний простір безпечнішим!
Пам’ятаймо: безпечний інтернет починається з відповідального користувача.
