Вони віддали найдорожче – своє життя, щоб жили ми. Віддаймо шану кожному. З початку війни редакція «33-го» вшановує кожного Героя, що повернувся на щиті.
Вінницька громада провела у вічність воїна Євгена Жуковського.
Євген вступив до лав Збройних сил України 25 жовтня 2024 року у складі 120-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Згодом служив у 9-му окремому стрілецькому батальйоні. Опанував фах оператора БПЛА. Виконував бойові завдання на Покровському напрямку. Життя захисника обірвалося 12 червня 2026 року. Йому було 39 років.
Стало відомо про загибель військовослужбовця Юрія Мельника, 1972 року народження, жителя села Михайлівка.
Упродовж тривалого часу він вважався зниклим безвісти.
Наразі офіційно підтверджено, що солдат Юрій Мельник загинув під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Красногорівка Мар’їнської міської громади Донецької області.
«На щиті» до міста Бар повернувся молодший сержант Тарас Косий, 1997 року народження.
Тарас служив командиром відділення радіоелектронної боротьби.
У березні цього року під селом Синиха Харківської області у бою він отримав важке поранення. Понад два місяці лікарі боролися за його життя. Але 4 червня 2026 року серце захисника зупинилося назавжди.
Вінницька громада попрощалася із військовослужбовцем Романом Вальчуком.
Роман Вальчук – підполковник Повітряних сил ЗСУ. Захищав Україну під час АТО/ООС, а після початку повномасштабного вторгнення, перебуваючи на пенсії, повернувся до війська.
Брав участь у миротворчій місії ООН у Югославії. Після повернення до служби працював у штабі Повітряних сил, мав численні державні та військові нагороди.
12 червня 2026 року серце воїна зупинилося. Йому було 54 роки.
Обірвалося життя військовослужбовця Олександра Якушева із Крижопільської громади.
Чоловік був призваний на військову службу в лютому 2024 року. Служив механіком другого відділення середніх логістично-евакуаційних безпілотних наземних систем 1-го взводу логістично-евакуаційних безпілотних наземних систем 1-ї роти безпілотних наземних систем батальйону безпілотних наземних комплексів.
Помер 7 червня 2026 року у КНП «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради» внаслідок хвороби.
«На щиті» у Гайсинську громаду повернувся Віталій Насінник, 5 січня 1979 року народження.
Віталій служив оператором 3-го відділення 1-го взводу 2-ї роти УБАК батальйону безпілотних систем 5-ї окремої важкої механізованої бригади.
Понад рік Віталій Михайлович вважався зниклим безвісти. Тепер офіційно підтверджено: воїн загинув на полі бою 24 травня 2025 року в районі населеного пункту Олексіївка Волноваського району Донецької області.
Стало відомо про загибель старшого сержанта Віктора Цимбала, 1967 року народження, жителя Бершадської громади. Він вважався зниклим безвісти.
Тепер підтвердився факт його загибелі 30 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Калинів Курської області.
Вінницька громада попрощалася із полеглим захисником Валентином Свергуном.
Валентин став на захист Батьківщини весною 2024 року. Служив у складі 113-ї окремої бригади териториторіальної оборони 124-го батальйону.
Під час виконання бойового завдання 27 червня 2025 року поблизу села Єлизаветівка Покровського району Донецької області Валентин отримав важке поранення, а невдовзі стало відомо про його загибель. Йому було 32 роки.
Підтвердився факт загибелі захисника Олега Біліченка, 20 березня 2000 року народження, жителя села Мухівці.
Воїн із 29 грудня 2022 року вважався безвісти зниклим.
«На щиті» до Чечелівського старостинського округу Гайсинської громади повернувся Володимир Компанієць, 1976 року народження.
Володимир служив старшим сержантом 762-гої окремої бригади охорони, яка входить до складу Державної спеціальної служби транспорту (ДССТ) Міністерства оборони України. Серце військовослужбовця зупинилося 5 червня 2026 року під час виконання військових обов’язків на Дніпропетровщині.
Немирівська гродама отримала сумну звістку.
Виконуючи військовий обов’язок 15 лютого 2024 року в районі н.п. Вербове Пологівського району Запорізької області загинув Михайло Мельник, 18 листопада 1988 року народження, житель с. Сподахи.
Вінницька громада втратила захисника Андрія Хуторянського, 14 грудня 1984 року народження.
Військовослужбовець ЗСУ проходив військову службу на посаді командира відділення першого штурмового відділення третього штурмового взводу другої штурмової роти першого штурмового батальйону тактичної групи військової частини А4122.
Воїн загинув 3 червня 2026 року під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Воздвижівка Пологівського району Запорізької області.
Підтверджено загибель захисника Сергія Олексенка, 23 листопада 1988 року народження, мешканця м. Погребище.
Сергія призвали на військову службу у травні 2022 року. Він служив старшим солдатом, водієм-електриком 3-го екіпажу безпілотних авіаційних комплексів 2-го взводу безпілотних систем 1-ї роти безпілотних систем 2-го батальйону безпілотних систем військової частини.
Загинув військовий 4 червня 2026 року під час виконання військових обов’язків у районі населеного пункту Верхня Терса Пологівського району Запорізької області.
Підтверджено загибель Володимира Поліщука, 9 червня 1983 року народження, жителя с. Старостинці.
Володимир служив інспектором прикордонної служби 3 категорії – номер обслуги другої групи протитанкових ракетних комплексів протитанкового відділення третього відділу прикордонної служби (тип С) третьої прикордонної комендатури швидкого реагування військової частини.
Загинув захисник 26 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Григорівка Донецької області внаслідок стрілецького бою.
«На щиті» до Гайсинської громади повернувся старший солдат Сергій Кирилюк, 1990 року народження.
Він служив майстром відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем 22-ї окремої механізованої бригади.
Воїн загинув 3 червня 2026 року неподалік від населеного пункту Уди Богодухівського району Харківської області внаслідок ворожої атаки FPV-дрона.
Офіційно підтверджено загибель солдата Віталія Смотрицького, 1988 року народження, жителя с. Іванівці Барської громади.
Віталій служив старшим стрільцем-оператором 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини А7379.
Майже дев’ять місяців він вважався безвісти зниклим.
Тепер підтвердженно, що його серце зупинилося 20 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Балаган Покровського району Донецької області.
Повернувся «на щиті» сержант Володимир Пустовіт, 1974 року народження, із Барської громади.
Майже півтора року він вважався зниклим безвісти. Тепер офіційно підтверджено загибель мужнього захисника. Його життя обірвалося 24 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Іванівка Лиманської громади Донецької області.
Захищаючи незалежність України, віддав своє життя матрос Дмитро Антонюк, 1996 року народження, житель м. Бар.
Чоловік ніс службу у лавах ЗСУ на посаді водія радіолокаційної станції радіолокаційного взводу батареї артилерійської розвідки військової частини А0216.
Дмитро отримав поранення, несумісні з життям, 7 червня 2026 року під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Миколаївка-Перша Харківської області.
Сумна звістка надійшла у Козятинську громаду.
Під час виконання бойового завдання у районі н.п. Лиман Краматорського району Донецької області загинув Микола Луговський, 1970 року народження.
Із 11 лютого 2026 року вважався зниклим безвісти.
«На щиті» у село Сальниця повернувся захисник Іван Яричевський, 21 травня 2003 року народження. Він вважався безвісти зниклим.
Тепер підтверджено, що воїн загинув 7 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання, внаслідок артилерійського обстрілу населеного пункту Залізне Донецької області.
Самгородоцька громада попрощалася із захисником Анатолієм Ганевичем, жителем села Дубові Махаринці.
Воїн загинув 6 червня 2026 року поблизу населеного пункту Олексієво-Дружківка Донецької області під час виконання бойового завдання.
Під час несення служби помер військовий медик із Хмільника Валерій Семенюк.
Валерій народився 13 травня 1967 року. Працював лікарем у Хмільницькій центральній лікарні. Також брав участь у наукових експедиціях до Антарктиди, забезпечував медичний супровід українських наукових експедицій на станції «Академік Вернадський».
Після початку повномасштабної війни, 17 травня 2022 року, чоловік був мобілізований до лав ЗСУ. Служив на посаді лікаря медичного пункту військової частини.
Капітан медичної служби, ординатор відділення медичної реабілітації та відновлювального лікування військової частини помер 7 червня 2026 року під час виконання службових обов’язків.
Стало відомо про загибель сержанта Сергія Білого, жителя села Бирлівка.
Сергій став на захист України, боронив рідну землю від російського агресора. Тривалий час він вважався зниклим безвісти. Тепер встановлено, що Сергій Білий загинув 21 грудня 2024 року під час участі у бойових діях поблизу населеного пункту Миколаїво-Дар’їно Суджанського району Курської області.
Обірвалося життя захисника Сергія Глушка із села Глибочок Тростянецької громади.
Із 25 лютого 2022 року Сергій Юрійович боронив Україну у лавах ЗСУ. Служив у складі 61-ї окремої механізованої бригади на посаді командира артилерійського відділення самохідної артилерійської установки. Виконував бойові завдання на Миколаївщині, Херсонщині та на Торецькому напрямку. Згодом продовжив службу у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади як оператор безпілотних літальних апаратів. Із 2025 року проходив службу за контрактом у складі 59-ї окремої штурмової бригада безпілотних систем імені Якова Гандзюка, де виконував бойові завдання на посаді оператора БПЛА.
Під час виконання військового обов’язку отримав поранення, проходив лікування.
Помер 12 червня 2026 року. Йому було 35 років.
Підтверджено загибель захисника сержанта Ігоря Ватраля, 1985 року народження, уродженця міста Тульчин.
Чоловік проходив службу на посаді командира десантно-штурмового відділення батальйону морської піхоти. Тривалий час військовий вважався зниклим безвісти. Лише зараз встановлено, що Ігор Ватраль загинув 14 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Зеленівка Покровського району Донецької області. Попрощалися із воїном у місті Біла Церква.
—
Висловлюємо щирі співчуття родинам, друзям і побратимам полеглих. Жодні слова не вгамують біль втрати, але наш обов’язок — пам’ятати кожного, хто віддав найцінніше за наш спокій.
Ми продовжуємо збирати та зберігати історії про кожного захисника, щоб їхній подвиг назавжди залишився у пам’яті поколінь.
Вічна пам’ять та слава Героям Вінниччини!
Низький уклін… Поділіться цим дописом, щоб якомога більше людей згадали імена наших оборонців.
