Вони віддали найдорожче – своє життя, щоб жили ми. Віддаймо шану кожному. З початку війни редакція «33-го» вшановує кожного Героя, що повернувся на щиті.
Іван Борищук
У Білогірській громаді повідомили про смерть Івана Борищука.
Захисник служив у стрілецькому підрозділі поліції Хмельниччини та виконував бойові завдання на Донеччині.
23 травня під час бою у селищі Черкаське Краматорського району він отримав важкі поранення. Лікарі кілька днів боролися за його життя, однак 29 травня серце воїна зупинилося.
Олександр Войцешин
У Старокостянтинівській громаді попрощалися із солдатом Олександром Войцешиним, 05.02.1972 року народження.
Захисник вважався зниклим безвісти. Згодом підтвердилося, що він загинув 30 травня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Малинівка Покровського району Донецької області.
Андрій Келюх
Улашанівська громада втратила героя Андрія Келюха із села Улашанівка.
Він був солдатом 128-ї окремої гірськоштурмової бригади.
Воїн помер після важкої хвороби, яка стала наслідком поранень, отриманих у бою.
Олег Паска
У Кам’янці-Подільському провели в останню путь старшого сержанта Олега Паску, 1978 року народження.
Захисник загинув 12 березня 2025 року. Його особу вдалося встановити за результатами ДНК-експертизи.
Андрій Урбан
У Війтовецькій громаді підтвердили загибель Андрія Урбана, 1996 року народження, із села Писарівка.
Із жовтня 2023 року військовий вважався зниклим безвісти. Родина до останнього сподівалася на його повернення, однак загибель воїна офіційно підтвердилася.
Руслан Якимчук
Трагічна звістка надійшла до Понінківської громади. Підтвердилася загибель Руслана Якимчука, 1974 року народження.
Захисник загинув 25 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Семенівка Покровського району Донецької області.
Геннадій Мардар
У Хмельницький «на щиті» повернувся воїн Геннадій Мардар.
На захист країни він став ще у 2014 році, коли розпочалася Антитерористична операція на Сході України. Після повторної мобілізації у 2025 році він служив у складі 162-ї окремої механізованої бригади.
Серце воїна зупинилося 5 червня на Миколаївщині.
Йому було 57 років.
Антон Фірсов
У Хмельницькому попрощалися із 50-річним Антоном Фірсовим.
До повномасштабної війни займався будівництвом. У 2022 році став до лав територіальної оборони Київщини.
До лав Збройних сил України він долучився у жовтні 2025 року. Служив у складі 5 окремої важкої механізованої бригади.
Захисник загинув 2 червня 2026 року під час виконання бойового завдання на Сумщині.
Анатолій Башаєв
У Нетішинській міській раді повідомили про загибель Анатолія Башаєва.
Через війну чоловік разом із родиною переїхав із Енергодара до Нетішина, де проживав із 2023 року. На військову службу його призвали у березні 2026 року. Служив водієм механізованого батальйону.
8 червня 2026 року 47-річний солдат Анатолій Башаєв загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Поховають захисника на Запоріжжі — його малій батьківщині.
Олександр Гоцуляк
Трагічна звістка надійшла до Гвардійської громади. У селі Доброгорща попрощалися з Олександром Гоцуляком, 1988 року народження.
Військовий загинув 9 червня 2026 року поблизу населеного пункту Преображенка Запорізької області.
Руслан Денисюк
Славутська громада попрощалася з Русланом Денисюком.
Руслан народився 14 лютого 1980 року в місті Славута. Професійну кваліфікацію радіомеханіка з обслуговування й ремонту радіотелевізійної апаратури здобув у Нетішинському професійно-технічному училищі.
У 2019 році чоловік працював за кордоном, але з 2020-го повернувся до рідного міста.
17 червня 2024 року Руслан був мобілізований до лав Збройних сил України. Він ніс службу як стрілець-помічник гранатометника у складі військової частини А4220.
19 листопада 2024 року родині повідомили, що під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Курахове Покровського району Донецької області Руслан зник безвісти.
Воїн загинув 15 листопада 2024 року.
Анатолій Горенко
У Красилівській міській раді повідомили про загибель жителя села Митинці Анатолія Горенка, 1989 року народження.
Воїн служив гранатометником 4-го аеромобільного відділення 2-го аеромобільного взводу 2-ї аеромобільної роти аеромобільного батальйону. Захисник вважався зниклим безвісти з березня 2025 року. Згідно з офіційним сповіщенням, солдат загинув 17 березня 2025 року поблизу населеного пункту Розлив Волноваського району Донецької області.
Олег Огневюк
Трагічна звістка надійшла і до Нетішинської міської ради. У громаді повідомили про загибель 41-річного нетішинця Олега Огневюка.
Захисник вважався зниклим безвісти. Солдат, навідник механізованого батальйону, загинув 4 січня 2025 року у Курській області рф під час виконання бойового завдання.
Максим Солдатенко
У Теофіпольській селищній раді повідомили, що до громади назавжди повертається захисник Максим Солдатенко.
Він був жителем села Гальчинці. Народився 26 жовтня 2002 року.
Свій військовий шлях Максим розпочав зовсім юним. Пішов на строкову службу, а вже через кілька місяців свідомо обрав професію захисника України, підписавши контракт. З початком повномасштабного вторгнення він став на захист України у складі 4-ї Ірпінської бригади Національної гвардії України.
Брав участь в обороні Сєвєродонецька та Лисичанська, воював під Бахмутом, виконував бойові завдання на Лиманському напрямку. Спочатку служив старшим навідником міномета, а згодом – бійцем підрозділу авіарозвідки.
5 червня 2026 року поблизу населеного пункту Добропілля Покровського району Донецької області життя воїна обірвалося під час виконання бойового завдання.
Воїну було лише 23 роки.
Юрій Штєнцов
Старокостянтинівська громада попрощалася зі старшим сержантом Юрієм Штєнцовим.
Боєць народився 22 березня 1974 року.
Помер 10 червня 2026 року.
Віталій Галаган
У Хмельницькому попрощалися із солдатом Віталієм Галаганом.
Він народився 22 грудня 1987 року в місті Хмельницькому. Навчався у школі №29, згодом здобув професію у Хмельницькому вищому професійному училищі №11.
25 липня 2025 року Віталій став на захист України. Служив оператором БПЛА у складі військової частини А4960.
Воїн загинув 6 червня 2026 року під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку.
Віталію було 38 років.
Андрій Старий
У Хмельницькій громаді попрощалися з сержантом Андрієм Старим, 2000 року народження.
Андрій загинув 8 червня 2026 року під час виконання бойового завдання на Чернігівському напрямку.
Андрію було 26 років.
Ігор Мельник
На Чемеровеччині попрощалися з бійцем стрілецького батальйону поліції Ігорем Мельником.
Ігор народився 3 березня 1985 року у селі Свіршівці Чемеровецької громади. Здобув освіту в Чернівецькій академії патрульної поліції. Свою професійну діяльність розпочав у Чемеровецькому відділі поліції, а згодом продовжив службу у П’ятому відділенні поліції Хмельницького районного управління поліції ГУНП у Хмельницькій області.
Із початком повномасштабного вторгнення проходив службу у складі бойових підрозділів поліції. Воював на Харківському та Сумському напрямках, а на початку цього року вступив до лав стрілецького батальйону ГУНП у Хмельницькій області на Донеччині.
7 червня 2026 року передчасна смерть обірвала життєвий шлях Ігоря Мельника.
Захиснику назавжди 41.
Олексій Ніколайчук
У Білогірській громаді попрощалися із Олексієм Ніколайчуком.
Чоловік служив із 2018 року. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, ніс військову службу на посаді командира інженерно-саперного відділення. Виконував бойові завдання на Донеччині.
10 травня 2024 року він перестав виходити на зв’язок. Останній бій воїн прийняв поблизу Костянтинівки.
Йому навіки 30 років.
Ігор Нестеренко
Ярмолинецька громада провела в останню дорогу жителя села Верхівці – солдата Ігоря Нестеренка.
Він був родом із Хмельницького. Отримав робітничу професію, обравши для себе фах будівельника. Працював на будівництвах. Родина придбала будинок у селі Верхівці Ярмолинецької тергромади.
Воїн понад два роки вважався безвісти зниклим. Захисник загинув 12 травня 2024 року під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Семенівка Покровського району Донецької області.
Герою навіки залишилося 32.
Станіслав Сучок
Старокостянтинівська громада попрощалася зі старшим сержантом Станіславом Сучком, 08.09.1976 року народження.
Військовослужбовець загинув 4 червня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Стариця Чугуївського району Харківської області.
Йому назавжди 49.
Марко Кролецький
У Кам’янці-Подільському попрощалися з військовослужбовцем Марком Кролецьким, 1992 року народження.
Захисник загинув 14 грудня 2024 року.
Олег Сваржинський
Староушицька громада попрощалася із Олегом Сваржинським.
Він народився 8 квітня 1983 року. Проживав у Старій Ушиці.
У лютому 2025-го під час виконання бойового завдання на Сумщині захисник отримав важке поранення, мав 70 відсотків опіків на тілі. Довгий час за його життя боролися лікарі, та 30 травня 2026 року військовослужбовець помер.
Віктор Григорчук
Новоушицька громада повідомила про смерть старшого сержанта Віктора Григорчука.
Віктор Григорчук народився 17 березня 1969 року у селі Песець. Здобув професію техніка-механіка у Новоушицькому технікумі механізації сільського господарства. Після строкової служби працював водієм вантажних автомобілів та автобусів у різних містах України. Останні роки працював у ТОВ «Промінь-Поділля».
Після початку повномасштабного вторгнення добровільно став на захист України. Служив у 33-й окремій механізованій бригаді на посаді старшого водія та заступника командира із забезпечення.
Військовий помер 6 червня 2026 року в медичному закладі Хмельницького.
Сергій Левосюк
Ганнопільська громада повідомила про смерть військового Сергія Левосюка, жителя села Клепачі.
Захисник народився 26 лютого 1982 року.
Серце воїна перестало битися у госпіталі.
Сергій Мирончук
Сахновецька громада повідомила про смерть військовослужбовця Сергія Мирончука.
Захисник народився 8 червня 1990 року у селі Теліжинці.
Сергій був солдатом резерву взводу резерву 72-ї запасної батареї військової частини.
5 червня 2026 року він помер під час проходження військової служби у місці дислокації своєї військової частини.
Віктор Рудик
Летичівська громада повідомила про загибель солдата Віктора Рудика.
Військовий народився 23 лютого 1985 року.
Віктор проживав у Летичеві. Здобував освіту у Барському автомобільно-дорожньому технікумі та Голосківському професійному аграрному ліцеї. Працював охоронником, апаратником комбікормового заводу, а згодом — майстром-зварювальником з ремонту автомобілів.
Тривалий час вважався зниклим безвісти. За офіційною інформацією, захисник загинув 26 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Віктор Панасюк
Плужненська громада повідомила про загибель Віктора Панасюка, жителя села М’якоти.
Воїн народився 21 жовтня 1981 року.
Свій військовий обов’язок солдат виконував у складі штурмового батальйону військової частини А4951.
Життя 44-річного захисника трагічно обірвалося 8 червня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Вільне Синельниківського району Дніпропетровської області.
Петро Пиналюк
Ярмолинецька громада повідомила про загибель солдата Петра Пиналюка.
Петро народився 16 вересня 1980 року в селі Соколівка. Здобув фах будівельника в одному з професійних навчальних закладів Хмельницького.
До лав Збройних сил України чоловік доєднався у 2024 році.
Тривалий час вважався зниклими безвісти. Військовий загинув 28 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу Курахового Покровського району Донецької області.
Йому назавжди 44 роки.
Михайло Серветнік
Волочиська громада повідомила про загибель жителя села Курилівка Михайла Серветніка.
Захисник народився 1 травня 1983 року у Волочиську. Після закінчення Волочиського професійно-технічного училища чоловік здобув фах столяра. Працював на підприємствах громади, зокрема на заводі «Волочиський цегельник», з 2018 року — в компанії «Агробізнес».
До лав Збройних сил України чоловік доєднався 22 квітня 2024 року. Виконував бойові завдання на Курському напрямку.
Тривалий час військовий вважався зниклим безвісти. Загинув 23 жовтня 2024 року.
Йому назавжди 41 рік.
Андрій Яворський
На Шепетівщині провели в останню дорогу захисника Андрія Яворського.
Військовий народився 15 серпня 1987 року в селі Городище. Згодом разом із родиною переїхав до Шепетівки.
Після проходження строкової служби у 2005 році чоловік продовжив військову кар’єру за контрактом. Повернувшись до цивільного життя, працював у різних сферах.
До лав Збройних сил України Андрія Яворського мобілізували 8 вересня 2024 року. Він служив навідником механізованого відділення у складі 33-ї окремої механізованої бригади.
Понад півтора року вважався зниклим безвісти. Захисник загинув 10 листопада 2024 року на Покровському напрямку внаслідок стрілецького бою з противником.
Андрію Яворському навіки залишиться 37.
Володимир Ляховець
У Хмельницькому попрощалися із Володимиром Ляховцем.
Воїн народився 20 січня 1985 року. Був уродженцем села Волиця.
Загинув захисник 5 червня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Велика Чернеччина Сумського району Сумської області.
Олександр Кулачек
У Хмельницькому попрощалися із захисником — молодшим сержантом Олександром Кулачеком.
Він народився 15 серпня 1978 року.
Тривалий час військовий вважався зниклим безвісти. Лише нещодавно підтвердилася звістка про його загибель.
Захисник загинув 1 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Часів Яр Бахмутського району Донецької області.
Олексій Левицький
У Хмельницькому попрощалися із захисником Олексієм Левицьким.
Олексій проходив строкову службу та мав досвід служби під час АТО. Після початку повномасштабного вторгнення чоловік через кілька місяців добровільно долучився до війська. Служив матросом у складі 36-ї окремої бригади морської піхоти.
Майже півтора року вважався зниклим безвісти. Загибель воїна підтвердила ДНК-експертиза. Олексій Левицький загинув 19 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання на Курському напрямку.
Герою назавжди 41 рік.
Ми продовжуємо збирати та зберігати історії про кожного захисника, щоб їхній подвиг назавжди залишився в пам’яті поколінь.
Вічна пам’ять та слава Героям Хмельниччини!
Поділіться цим дописом, щоб більше людей згадали імена наших захисників.
