Акція про полонених. Парк Шевченка.

Три поліцейських спілкуються поруч. Чую від одного москвоязик.

Шок. Підходжу ближче – дійсно, спілкуєтся з колегами москвоязиком!

Зробила зауваження. Бачу усмішки у поліцейських. Ясно, москвоязик – норма для них.

Намагаюсь дізнатись дані поліцейського для написання заяви про адмінпорушення.

Поліцейські виправдовуються – це приватна розмова, ми між собою спілкуємось.

Дані поліцейський не надає. Наполягає на тому, що нічого такого не робив. Я наполягаю на своїх права дізнатись його ПІП.

В кінці кінців дані я отримала.

Надсилаю заяву про адмінпорушення та аморальну поведінку поліцейського. Все зафіксовано на бодікамерах.

Вдягнув форму – спілкуйся виключно українською на роботі з усіма колегами, з усіма громадянами. З іноземцями – міжнародною англійською. А москвоязик – забудь вдома!

Не знаєш законів та правил моралі українського суспільства – спочатку вивчи, потім вдягай форму полійцейського!